Герпес – це інфекція, яка викликається вірусом простого герпесу типів 1 і 2 (Herpesvirus hominis). Люди дане захворювання також називають «лихоманкою» або «застудою на губах». За даними епідеміологічних досліджень хвороба поширена кругом. Більше 90% людей ще до сорокарічного віку уже мають до даного вірусу
антитіла, а це означає, що вони у своєму житті вже переносили вірус герпесу. Тяжкість захворювання та сприйнятливість до даної інфекції залежить від стану імунної системи людини. Вірус простого герпесу може вражати слизові оболонки, шкіру, нервову систему, а також і внутрішні органи.
Причини
Джерелом зараження є носії, які вірус герпесу виділяють у навколишнє середовище та хворі, які мають свіжі герпетичні висипання. Щоб заразитися хворобою достатньо, щоб вірусні частинки потрапили на слизові оболонки або шкіру. Також передається даний вірус через заражені предмети: постільну білизну, іграшки, рушник, посуд та ін. Інфекція при генітальному герпесі передається статевим шляхом, тому з початком статевого життя заражається багато людей.
Також є вроджений герпес, коли плід інфікується внутрішньоутробно. Дане інфікування відбувається у тому випадку, коли під час вагітності у матері дитини спостерігалася первинна герпетична інфекція з попаданням вірусів в кров.
Симптоми
Інкубаційний період при герпетичній інфекції коливається від 1 до 26 діб.
При простому герпесі найчастіше інфекція уражає слизові оболонки ротової порожнини, шкіру обличчя в області губ і крил носа. А на щоках, лобі, попереку, вушних раковинах, пальцях рук, геніталіях висипання рідше локалізується.
Ще за двенадцять днів до появи герпетичної висипки може відзначатися свербіж, печіння, гіперемія та набряк слизових оболонок та шкіри. Потім на ураженому місці появляється група скупчених бульбашок, які містять у собі прозорий вміст. Через кілька днів починає мутніти вміст везикул, бульбашки лопають і на їхньому місці утворюються виразки, які покриті корочками. Крім місцевих проявів герпетична інфекція супроводжується слабкістю, нездужанням, а також може спостерігатися підвищенням температури тіла. 12 тижнів триває епізод герпетичної інфекції.
Проте захворювання на цьому не закінчується. Вірус герпесу здатний проникати в ганглії та в нервові волокна та зберігатися в них протягом тривалого часу в “сплячому” стані. Сами цим і пояснюється рецидивуючий перебіг захворювання з періодами ремісії та загострення. Такі стани як стрес, переохолодження, ослаблення імунітету, нервове виснаження викликають рецидиви захворювання. Як правило, поява нових епізодів герпесу пов’язана саме із рецидивом «сплячої» інфекції, а не з повторним інфікуванням.
Діагностика
Лише по зовнішньому огляду висипань, без проведення додаткових методів обстеження у більшості випадків лікар може поставити діагноз.
Якщо ситуація складніша, тоді проводять аналіз крові на антитіла до вірусу герпесу та вірусологічне дослідження вмісту пухирців.
Лікування
Лікування хворих на герпетичну інфекцією залежить від стану імунітету, тяжкості захворювання та локалізації уражень. Залежно від того яка форма захворювання спостерігається у людини
лікар призначає відповідну схему лікування.