Ноги, по істині, можна назвати фундаментом організму, адже їм доводиться переносити вагу нашого тіла протягом всього життя, і якщо з ними виникають проблеми, то це приносить не тільки страждання, але і значні незручності. Поговоримо про плоскостопість.
За статистикою ВООЗ плоскостопістю страждає більше половини населення планети і 90% — це жінки.
Не завжди ми всерйоз сприймаємо діагноз «плоскостопість», або як називають його ортопеди — плосковальгусна деформація стопи. Але плоскостопість є серйозним захворюванням саме через несерйозне ставлення до нього. Адже небезпечно не саме захворювання, а його наслідки: порушення функції хребта і всього опорно-рухової апарату, відбувається «скутість» шийних хребців, а це перешкоджає надходженню кисню в мозок, що виливається головними болями. Щоб уникнути цього, необхідно з дитинства стежити за здоров’ям стопи, а якщо виникли підозри на плоскостопість — необхідна консультація лікаря-ортопеда.
Позиціонування стопи на поверхні впливає на стан всього опорно-рухового апарату, а стежити за нормальним положенням стопи необхідно з самого дитинства, так як дитяча плоскостопість — найпоширеніше захворювання.
Здорова стопа повинна бути рівною з незначно западинкою посередині, яка виконує роль амортизатора, пом’якшуючи ударну хвилю при ходьбі. При плоскостопості западинки майже немає або вона взагалі відсутня, і тоді ударна хвиля припадає на колінні і тазостегнові суглоби, а це загрожує серйозними захворюваннями аж до артрозу. Деформовані стопи негативно впливають і на розвиток хребта, стаючи причиною сколіозу, остеохондрозу і інших хребетних захворювань.
Вчені помітили генетичну схильність до плоскостопості, але зустрічається вона у 11% хворих, у всіх інших випадках плоскостопість є набутою. Щоб бути пильними, батьки повинні спостерігати за розвитком стопи свого малюка, але слід враховувати, що у новонароджених склепіння стопи здаються плоскими, так як маскуються підшкірною клітковиною. Вже з трирічного віку зв’язки м’язів поступово зміцнюються, тому й стопа починає помітно збільшуватися. Причиною розвитку плоскостопості у дітей стають вроджена слабкість зв’язкового апарату, носіння некоректного взуття (без каблука, з дуже м’якою або дуже жорсткою підошвою), посилені фізичні навантаження під час занять танцями, балетом.
Так само плоскостопість може розвинутися в результаті малорухливого способу життя, якщо м’язи стопи не виконують очікуваної ними роботи. У цьому випадку звід стопи опускається, і кістки зміщуються, стопа подовжується і трохи розширюється в середній частині, а п’ята відхиляється назовні. Деформація стопи загрожує і дорослим із зайвою вагою, що передбачає додаткове навантаження на ноги, і часте носіння каблуків, коли основне навантаження випадає на передній відділ стопи і пальці ніг.
Ортопеди розрізняють ще і травматичну плоскостопість — наслідок перелому кісточок, п’яткової кістки, гомілки, предплюсневих кісток. Буває, що плоскостопість виникає і на «професійному» ґрунті — це хвороба перукарів, кур’єрів, агентів, продавців, які проводять весь день на ногах.
Перш за все, плоскостопість проявляється швидкою стомлюваністю ніг у стопах, гомілках, колінних суглобах, як правило, в кінці дня. Чим більш запущеною буде деформація, тим швидше проявиться біль — навіть при короткочасному стоянні на ногах, і локалізувати він буде на підошві, в області склепіння, в м’язах гомілки. Плоскостопість можна помітити і на зовнішньому вигляді взуття: підошва буде перекошуватися всередину, та й з внутрішньої сторони взуття буде більше зношеним.
Якщо ви помітили у себе симптоми плоскостопості, не поспішайте панікувати, для початку пройдіть обстеження у фахівця. Сьогодні майже в кожному медичному центрі є кабінет з корекції ступні і хребта, де за допомогою відбитка можна з’ясувати розподіл тиску. А за допомогою комп’ютерної діагностики можна встановити ступінь плоскостопості, навантаження на стопу, на хребет і навіть вибрати найоптимальніші методи корекції.
Сучасна медицина пропонує і такі методи діагностики як 3D-сканування і рентгенографія, що дозволяють до одного градуса визначити ступінь плоскостопості.
Якщо вам хочеться дізнатися стан своїх стоп прямо зараз – існує простий тест, який легко можна провести в домашніх умовах. Для цього візьміть аркуш паперу, змастіть стопу жирним кремом і станьте нею на папір. За отриманими відбитками можна судити про наявність плоскостопості — якщо по внутрішньому краю виїмки немає або вона занадто маленька, то, на жаль, у вас плоскостопість.
Запобігти лікування, як відомо, може профілактика. Перш за все, як у дитини, так і в себе виховуйте правильну ходу — вчіться не розводити носки під час ходьби, що допоможе не перевантажувати внутрішній край стопи і підтримає його зв’язки. Людям «вовчих» професій рекомендується проводити регулярну зарядку — час від часу треба давати відпочивати внутрішньому краю стоп, а переносити вагу тіла по черзі на зовнішній край. Кінець робочого дня рекомендується завершувати теплими ваннами і масажем стоп і м’язів ніг.
Привчайте дітей до активного відпочинку з проведенням його на спортивних майданчиках, ходінням босоніж по траві, піску, нерівних поверхнях.
Величезне значення для правильного формування стопи має взуття, яке повинне бути підібране точно по нозі. Взуття краще вибирати з просторим носком, а якщо туфлі хоч трохи тісні, краще відмовтеся від них, як би вони не подобалися вам. Здорове взуття завжди має каблук заввишки 3–4 см, а підошва його з пружного матеріалу.
Лікування плоскостопості ефективно проводиться за допомогою мануальної терапії. Але навіть якщо відбулося повне одужання, ортопеди рекомендують носити ортопедичне взуття або спеціально виготовлені за індивідуальними мірками ортопедичні устілки, щоб попередити рецидив плоскостопості.
