Фіброма матки – доброякісна пухлина з сполучною структурою, яка виходить із стінок матки.
Фіброма матки може бути представлена одиничним ущільненням або вузловими скупченнями. Росте вона безсимптомно і поступово. Діагностується за результатами гінекологічного огляду, УЗД, УЗ-гістеросальпігоскопіі, КТ та МРТ. Величина фіброми матки варіює від декількох міліметрів до 20-30 і більше см в діаметрі. Фіброми матки практично не схильні до злоякісного характеру.
Фіброїдні пухлини можуть виникати в різних органах. Найчастіше зустрічаються фіброми яєчників, матки, молочної залози, шкіри.
Залежно від місця розташування пухлини виділяють наступні типи фибром:
– підслизові фіброми – ростуть всередині порожнини матки, під її оболонкою;
– підсерозні фіброми – утворюються зовні матки, на її зовнішній оболонці;
– інтерстиціальні фіброми – утворюються в стінках органу, найбільш частий тип; зростання таких фібром веде до збільшення розміру матки;
– міжз’вязочні фіброми – локалізуються між підтримуючими зв’язками матки;
– стебельчаті фіброми – утворюються в результаті появи ніжки у підсерозної пухлини;
– паразитні фіброми – приєднуються до інших органів, дуже рідкісний тип фіброми.
До сих пір медицина не встановила точні етіологічні моменти в розвитку фіброми матки. Більшість вчених вказують на зв’язок фіброми матки з підвищеною гормональною чутливістю до естрогенів і спадковою схильністю. Але навіть при наявності даних факторів фіброма розвивається не завжди.
Виникненню фіброідних пухлин матки сприяють додаткові умови – пізнє настання менархе, штучне переривання вагітності, відсутність пологів до 30 років, ускладнені пологи, часті діагностичні вискоблювання, прийом естрогенвмісних гормональних засобів з метою контрацепції або лікування клімаксу, супутні хронічні жіночі захворювання, відсутність регулярного статевого життя та ін. Часто фіброма матки виникає на тлі надлишкової маси тіла, артеріальної гіпертензії, ожиріння, захворювання щитовидної залози, цукрового діабету, гіподинамії, стресів і т.д.
У більшості жінок фіброми матки протікають без будь-яких проявів і тільки в 15-25% випадків розвивається клінічна симптоматика, що залежить від місця розташування пухлини по відношенню до тазових органів, кількості, розміру і напрямку росту фіброїдних вузлів. Наявність фіброми матки може характеризуватися наявністю рясними тривалими менструаціями, які призводять до анемії. Такі менструації (менорагії) супроводжуються сильними болями і черевними спазмами, виділеннями кров’яних згустків. При стебельчатій формі фіброми біль нерідко виникає і в міжменструальний період. При фіброми матки жінка може відчувати дискомфорт і важкість у області тазу, які викликають тиск фіброматозних вузлів на прилеглі органи. Часто відзначається біль в попереку і промежині, викликаний здавленням нервів, що йдуть до нижніх кінцівок.
В результаті тиску на сечовий міхур при фібромі частішають позиви до сечовипускання, тиск на стінку прямої кишки проявляється запорами, болем при дефекації. Можливі болі при інтимній близькості.
Невеликі безсимптомні фіброми матки, як правило, не перешкоджають вагітності. Але фіброїдні пухлини, що блокують фаллопієві труби і які стоять на заваді сперматозоїдам, унеможливлюють запліднення яйцеклітини. Наявність фіброми може несприятливо позначатися на перебігу вагітності. Великі за розмірами вузли, що зменшують простір порожнини матки, не дають плоду повноцінно розвиватися. Такі фіброми можуть стати причиною пізніх викиднів або передчасних пологів.
Всі жінки з фібромою матки підлягають спостереженню гінеколога. Невеликі безсимптомні фіброми вимагають контролю в динаміці.
Консервативна терапія призначається при розмірах фіброми матки менше 12 тижнів вагітності, субсерозному або інтерстиціальному розташуванні вузлів, відсутності мено- і метрорагій, больового синдрому, протипоказання хірургічної тактики. Лікування медикаментами при фіброми матки включає прийом НПЗП, препаратів заліза, вітамінів, гормональних засобів.
Основа консервативного лікування при фіброми матки полягає в гормонотерапії різними групами препаратів. Для придушення синтезу яєчникових стероїдів при фібромі можуть використовуватися похідні андрогенів – андрогени приймають безперервним курсом до 8 місяців, в результаті чого розміри фіброми матки можуть зменшуватися. Застосування гестагенів дозволяє нормалізувати зростання ендометрія при гіперпластичних процесах. Прийом гестагенів виправданий у випадку невеликих фіброідних пухлин матки з супутньою гіперплазію ендометрія.
Ефективне лікування фіброми матки показує використання внутрішньоматкової гормональної системи «Мірена», що містить гестаген гормон левоноргестрел, який, регулярно вивільняючись в порожнину матки, перешкоджає росту фіброми і надає протизаплідний ефект.
До органзберігаючих втручань при фіброми матки відносяться консервативна міомектомія вагінальним, лапароскопічним або лапаротомним доступом. В ході операції проводиться енуклеація фіброїдних вузлів із збереженням матки. Органзберігаючі операції проводяться по можливості жінкам, які планують в майбутньому вагітність. Радикальні методи хірургії фіброми матки – надпіхвова ампутація матки або повна гістеректомія.
Сучасним методом лікування фіброми матки є емболізація маткових артерій – за допомогою ендоваскулярної оклюзії судин, що живлять фіброму матки, блокується кровопостачання і припиняється ріст пухлинного вузла. Цей метод є мінімально агресивним і високоефективним.
Отримайте поради від наших лікарів у Центр Сімейної Медицини, якщо вас турбує ця або інша хвороба. Ми знаходимось за адресою: вул. Драгоманова, 14а, м. Кам`янець-Подільський.
