Такий висновок зробили вчені, провівши обширний аналіз еволюції людського тіла і можливостей мозку. Якщо подивитися об’єктивно на нинішні умови життя людей, то стає зрозуміло, що з часом розумова праця бере верх над фізичною. Еволюція реагує по своїй схемі: відбирає зайві ресурси і передає їх мозку.
Це був час верхнього палеоліту, для якого характерний перша екологічна криза — масштабне знищення великих видів тварин. Це призвело до скорочення чисельності населення Землі. Але людина розумна зумла відновити свою популяцію за допомогою скотарства і землеробства 8 000–10 000 років тому. Цей період часу називають неолітичною революцією – коли здійснився перехід від привласнюючого господарства (полювання і збирання) до виробничого. Такий спосіб життя становить 25% усього існування людини. Що стосується технічної цивілізації та науково-технічної революції, то цей період ще коротше — всього якісь соті частки відсотка від усієї історії людства.
Дослідники вважають, що головну роль в стрімкій еволюції людини відіграла зміна клімату — то наступ, то відступ льодовиків. Кожен раз такі екстремальні обставини ставили нові завдання перед людиною.
Тут включався і генетичний відбір, який закріплював необхідні для цього якості: розум, пам’ять, абстрактне мислення. Предки Homo sapiens не ставали швидше і вправніше інших видів, але змогли «підлаштувати» світ під себе. Для цього вони стали будувати укриття від хижаків, щоб менше залежати від підніжного корму, вони обробляли поля, почали створювати родини, щоб передати знання наступним поколінням.
Не можна сказати, що в останні десятки тисяч років біологічна еволюція людини зупинилася, просто зараз вона займає десятки поколінь і не так помітна. Недавні дослідження підтвердили, що мозок перших Homo sapiens був на 15–20% більше мозку сучасних людей. Однак це не означає, що наші предки були розумніші. Вчені висувають зворотнє припущення: морфологічні зміни, що відбилися на кращій організації внутрішнього простору, змусили мозок працювати ще ефективніше.
Кілька років тому американський генетик Брюс Лан знайшов докази того, що еволюція людського мозку триває. Предметом його дослідження стали два гени — mierocephalin і ASPM, серед функцій яких розвиток головного мозку, його структура і розмір. Приблизно 37 000 років тому мікроцефалії мутував, і саме з цим часом збігається тяга кроманьйонців до печерних малюнків та інших видам мистецтва. У свою чергу мутація ASPM 6000 років тому стимулювала зростання головного мозку, приблизно тоді ж з’являється писемність, люди починають будувати міста.
Чи можна припустити, до чого вони приведуть? Сам Брюс Лан зазначає: «Я можу тільки припустити, що найближчим часом збільшиться число нейронів в корі головного мозку, і особливо в тій її частині, яка відповідає за аналіз зорової інформації, внаслідок чого люди стануть набагато більш адекватно реагувати на швидко мінливе навколишнє середовище».
Швидкість біологічного розвитку людини значно зменшилася через те, що люди створили «свої» території зі стабільним середовищем, де все пристосовано до потреб. Однак останні кілька сотень років все змінилося: середа проживання, науково-технічна революція, харчовий раціон — все почало змінюватися катастрофічно швидкими темпами, і теоретично ніщо живе не може так швидко пристосовуватися до мінливого оточення. Це означає, що біологічну еволюцію людина змушена буде доповнити, при цьому ще більш активізувавши її, технічними пристосуваннями.
Що ж готує нам майбутнє і коли воно настане?
Дивлячись на останнє прискорення еволюції, вчені стверджують, що це кардинально нове майбутнє людини із надрозвиненим мозком настане набагато швидше, ніж ми всі думаємо.
