Приворот-зілля, ще називають цю рослину приворотень, аксютина трава, богова слізка, горлянка сердечна, манжетка. Про що говорять ці назви?
Мабуть про те, що ця рослина здатна повертати жінкам красу, додавати привабливості дівчатам. І ля цього не треба навіть зривати рослину. Досить встати рано-вранці і вмитися росою, яка зібралася в листочках приворотню. Ніякі заморські косметичні креми не зрівняються з цим природним еліксиром краси.
Колись наші бабусі знали, що примочки, компреси з настою трави допоможуть позбутися вугрів, чиряків, запалення очей та носових кровотеч. Лікували настоями рани та виразки.
Цей же настій, рецепт якого подаю нижче, розведеним 1:4 водою, вживали всередину при розладі місячних, від маткових кровотеч – чотири рази на день (тричі перед їжею і четвертий раз – перед сном).
Гаряче спринцювання відваром (столова ложка подрібненої трави на літр окропу) позбавляло жінок білей. Тобто, наші предки знали, що манжетка лікує й регулює діяльність жіночих статевих органів.
Настоєм листя приворотню лікували нирки, запалення сечового міхура, особливо у разі циститу, оскільки він має сечогінну дію, знімали й набряки.
Крім того, завдяки наявності в рослині дубильних речовин, приворотень зарекомендував себе як добрий в’яжучий та протизапальний засіб у разі проносів, метеоризму, хронічного запалення кишківника, дизентерії. Допомагає рослина і діабетикам. Для лікування робили настій.
Наші предки не лише готували з приворот-зілля лікувальні засоби, а й клали у весняні салати, варили з ним супи, борщі, а на зиму листя манжетки сушили, перетирали і використовували як смачну і поживну приправу до перших і других страв. Адже манжетка дуже багата на вітамін С, який без втрат зберігається навіть у висушеній рослині. Засолювали і овочі з листям цієї рослини.
Наталія Земна
