Привичне харчування та підбір повноцінних продуктів
Організм людини на революційному шляху пристосувався до певних продуктів. Ніхто не їстиме сала без хліба, не проживе на самому медові, не задовольниться лише м’ясом або маслом. Для здоров’я не потрібно великого різноманіття продуктів харчування. Краще обходитись меншою кількістю, але щоб їжа була повноцінною.
Адаптація до нових продуктів та їх вплив на здоров’я
Нові продукти потребують певного часу для звикання до них, Згадаймо картоплю і картопляні бунти, помідори, які ще до Другої світової війни були рідкістю, чи
кукурудзу, яка недавно (певна річ, у порівнянні і пшеницею чи гречкою) увійшла в нашу кулінарну культуру.
Якби ми почали харчуватись лише продуктами, привезеними, скажімо, з Африки, то не вилазили б із хвороб Прикладом можуть служити банани, які природно охолоджують тіло жителів тропіків, рятуючи їх від перегріву, але викликають простуду у наших людей, що веде до захворювання грипом і усіма його наслідками, Адже чужорідні продукти мають незвичний для наших органів травлення хімічний склад, іншу кислотність чи лужність, веду я до того, що ліпше обходитися в тими продуктами, до яких звик організм.
Так само і з напоями. П’ємо сумнівної якості фанти, пенсі-коли, нектари з низьким процентом натурального соку, газовані води невідповідно до гатунку, пересолоджені компоти чи заганяємо в себе велику кількість сахарози, а потім ремствуємо на діабет чи серцеві розлади.
Користь узвару для людини
А згадаймо поширений у недалекому минулому напій із сушні –
узвар. Дуже шкода, що нині готують його мало. Узвар сахарози не містить, якщо приготовлений і відповідних сушених фруктів переважно з яблук та груш. Часто додають вишні, сливи, часом смороди ну чи бузину. Скажімо, ягоди бузини нормалізують тиск і позитивно впливають на роботу серця. Для лікування шлункових захворюваиь до узвару додають
кизил, для профілактики застуди – малину.
Колись говорили, що білий налив чистить зуби. На селі в довоєнні часи не знали про зубні порошки і пасти. Підвищена кислотність ранніх сортів яблук сприяла розчиненню зубного каменя, видаленню з організму шлаків, що накопичилися за зиму.
Осінні сорти народної селекції, переважно Антонівка і Путівка, були тими яблуками, котрі сушили на зиму. Вони давали ароматну сушиню, смачну в узварі, Антонівку і Пепінку мочили, квасили з капустою. Часто подавали на стіл печену Антонівку. Яблука – це джерело не стільки вітаміну С як звикли чути, скільки біологічного заліза та пектинів. Останніх багато у варених і печених яблуках. Під час зберігання яблук у свіжому вигляді втрачається їхня якість Тому сушіння яблук вважається найкращою їх підготовкою до вживання. При сушінні яблук із додержанням технології а них консервується цілий комплекс корисних речовин, необхідний організмові, особливо взимку.
Необмежену кількість фруктози можемо мати з наших звичайних груш. Деякі з них, наприклад, Безсім’янка та Лимонка колись були основою солодкості узвару і фруктових киселів. Особливого присмаку надають узварові плоди лісової груші-дички. Сушеними грушами охоче ласують діти, бо вони солодкі та дуже смачні. Якщо надати їм товарного й декоративного вигляду, а це можуть зробити кондитери, то грушо-цукерки матимуть попит не менший, ніж «Пташине молоко». А головне – набагато зменшиться вживання бурякового цукру. Та й покращиться використання врожаю наших садів.
Пора б нам у благословенній Україні замість фанти, пенсі, ситра та синтетичних і цукрованих напоїв нарешті відродити промислове виробництво узвару, налагодити торгівлю цим справжнім національним напоєм українців. Без шкідливого цукру, ліпше з медом.