У жінок у віці від 20 до 45 років часто діагностується ендометріоз, характеризуючись підступним перебігом, який може тривати без симптомів протягом значного часу. Проте з часом починають виявлятися характерні прояви хвороби.

Можливі симптоми включають:

• Безпліддя, яке не пояснюється іншими причинами;
• Інтенсивні болі в попереку та нижче живота, спочатку пов’язані з менструацією, а згодом стають постійними;
• Мажучі виділення перед та після менструації, порушення менструальної функції;
• Дискомфорт під час статевого акту.

Для діагностики цього захворювання важливо звертатися до лікаря-гінеколога, який проведе гінекологічне та клінічне обстеження. Для точного встановлення діагнозу можуть застосовуватися додаткові методи дослідження, такі як ультразвукове дослідження органів малого тазу, лапароскопія та гістеросальпінгографія.

У сучасній медицині існують два основних методи лікування ендометріозу:

• Гормональне лікування, що передбачає використання препаратів для моделювання відсутності менструального циклу та атрофії очагів ендометріозу. Однак такий курс лікування може тривати довго, має побічні ефекти та може призвести до відновлення симптомів після завершення лікування.
• Хірургічне втручання, яке зараз вважається найбільш ефективним методом лікування. Завдяки лапароскопії можна видаляти очаги ендометріозу, зберігаючи при цьому внутрішні статеві органи.

Лікарі також рекомендують жінкам із ендометріозом родити, оскільки наукові дослідження підтверджують, що велика частина випадків самостійно регресує після пологів. Для жінок, які вже мають дітей, хірургічне видалення матки може бути менш критичним, якщо інші методи не дали результатів.

Ризик захворювання ендометріозом менший у жінок, які використовують протизаплідні гормональні таблетки та не палять.