Демодекоз

Демодекоз – залозний кліщ, що паразитує в сальних залозах і залозах хрящів повік, а також у волосяних фолікулах ссавців.

Причини демодекозу

Кліщ поселяється в гирлах волосяних фолікулів, частіше у волосяних фолікулах вій і брів, в протоках сальних залоз шкіри обличчя. Але кліщ може жити і поза цим середовищем. У дорослої особини демодекса тіло прозорого кольору довгастої форми. Довжина демодекса 0,1-0,4 мм. Тіло з двох частин, покритих лусочками, які допомагають кліщу чіплятися за волосяний фолікул. Харчується демодекс клітинами шкіри, шкірних жиром. Травна система відрізняється відсутністю видільних отворів. Тривалість життя демодекса – кілька тижнів. За цей час він відкладає личинки в фолікулах волосся і сальних протоках. Личинка розвивається протягом 2-3 днів.

Демодекс є умовно-патогенних найдрібніший організм, так як в невеликій кількості живе навіть на здоровій шкірі обличчя, особливо жирній. Активізація кліщів і підвищення їх чисельності можлива під впливом різних причин: ослаблений імунітет, хронічні хвороби шлунково-кишкового тракту, хвороби ендокринної системи, стреси).

Симптоми демодекозу

На поверхні шкіри обличчя утворюються вугри і висипання, схожі з проявами розацеа і рожевих вугрів. Перш за все, вони локалізуються на носі, лобі, підборідді, щоках, іноді на повіках. З’являється свербіж шкіри. При ураженні шкіри вік може з’явитися свербіж, почервоніння очей, випадання вій.

Хворі часто скаржаться на сильний свербіж повік, на тяжкість в очах, почервоніння і запалення країв повік. Потім до запалення повік додається запалення кон’юнктиви – почервоніння, сльозотеча, відчуття стороннього тіла в оці.

Діагностика демодекозу

Діагностика проводиться шляхом мікроскопії. При ураженні очей для дослідження у пацієнта беруть на аналіз вії верхньої і нижньої повіки. Під мікроскопом можна виявити велику кількість кліщів, яєць і скинуті хітинові оболонки.

При ураженні шкіри обличчя береться зішкріб з уражених ділянок і досліджується під мікроскопом.

Лікування демодекозу

Демодекоз важко піддається лікуванню. Лікування може зайняти від 1,5 до 6 місяців, все залежить від наполегливості пацієнта. Так як хвороба часто викликається порушенням роботи шлунково-кишкового тракту, пацієнти направляються на прийом до гастррентерологу. Холецистит, панкреатит, дисбактеріоз кишечника з’являються у більшості хворих демадекозом. Також може знадобитися консультація невропатолога, гінеколога, ендокринолога.

Лікування демадекоза орієнтоване на збільшення захисних функцій організму і на усунення демодекса, як збудника хвороби. Призначаються антигістамінні препарати з вмістом метронідазолу. Але останнім часом помічено, що демодекс виробив стійкість до метронідозолу.

При ураженні очей потрібно обробляти повіки спиртовим розчином трав (евкаліпта, календули), а потім наносяться мазі (пренацід, демалан).

Профілактика демодекозу

Щоб не допустити повторного самозараження, при лікуванні демодекозу необхідно дотримуватися певних правил. Необхідно щодня міняти наволочку. Після вмивання обличчя краще витирати не рушником, а одноразовими серветками. Необхідно дотримуватися правил гігієни, не користуватися чужою косметикою. Косметику краще використовувати в тюбиках, а не в баночках, щоб не занести збудника в засіб. Речі, які стикаються зі шкірою обличчя (шапки, рукавички, шарфи), потрібно ретельно випрати.

Дужки окулярів потрібно промивати щодня теплою водою з милом, а для гоління пристосування обробляти спиртовим розчином, так як вони теж можуть бути заражені кліщами. В період лікування з раціону слід виключити спиртне і гостру їжу, не відвідувати сауни, лазні, басейни, не проводити багато часу на сонці.