Дакріоцистит – це запалення слізного мішка. Захворювання може протікати у гострій та хронічній формах. Проте хронічна форма спостерігається найчастіше. В окрему форму виділяють дакріоцистит новонароджених.

Різні захворювання слизової оболонки носа провокує дакріоцистит, внаслідок чого і виникає звуження або закупорка слізно-носового каналу; а також відбуваються запальні процеси у гайморовій порожнини.

Внаслідок звуження слізно-носового каналу розвивається хронічний дакріоцистит. А звуження слізно-носового каналу призводить до запалення його ж слизової оболонки, тому що у слізному мішку затримуються патогенні мікроби та сльози. Гострий дакріоцистит (флегмона або абсцес слізного мішка) розвивається найчастіше на фоні гострого. У новонароджених дакріоцистит виникає тоді, коли зберігається зародкова плівка, вона закриває нижній відділ слізно -носового каналу.

Характеризується хронічний дакріоцистит припухлістю в ділянці слізного мішка та сильною сльозотечею. Коли натиснути на ділянку слізного мішка, то з точок слізних виділяється гнійна або слизисто-гнійна рідина. Слізне місце, півмісяцева складка, кон’юнктива стають гіперемійовані. В порожнину носа  не проходить рідина під час промивання слізних шляхів, також негативна носова проба з флюоресцеином чи коларголом. Якщо хронічний дакріоцистит триває довгий час, то може виникнути ектазія (сильне розтягування) слізного мішка. Захворювання є великою та постійною небезпекою для ока: може інфікуватися рогівка ока гнійними виділеннями із слізного мішка та викликати виразку рогівку.

Гостирий дакріоцистит характеризується різким почервонінням шкіри в ділянці слізного мішка та припухлістю. Очна щілина закрита або звужена, повіки набряклі. Клінічна картина гострого дакріоциститу напоминає бешихове запалення обличчя, проте відсутня різка межа вогнища запалення. Припухлість є щільною в ділянці слізного мішка; через декілька днів припухлість стає м’якшою, жовтіє над нею шкіра та розвивається абсцес, який може розкриватися. Тоді починають стихати запальні явища. Може утворитися фістула, з якої виділяється  сльоза або гній. У новонароджених дакріоцистит характеризується припухлістю в ділянці слізного мішка, коли натиснути, то із слізних точок починає виділятися слиз або гній.

По результатах дослідження прохідності слізних шляхів та клінічній картині захворювання ставиться діагноз. Проводиться рентгенографія, для визначення місця закупорки чи звуження слізних шляхів.

Лікування хронічного дакріоциститу хірургічне – дакріоцисториностомія. Місцево роблять зігрівальні компреси, гарячі припарки, кварц, солюкс, УВЧ – терапію. Якщо є сформований абсцс, то його спочатку розкривають через шкіру з дренуванням порожнини абсцесу, а потім проводять дакріоцисториностомію.