Природне прагнення людини залишатися здоровою і молодою спонукає її шукати різні методи оздоровлення. Найчастіше ми вдаємося до фізичних навантажень, займаючись різними видами спорту, виснажуючи себе вправами у фітнес-залі або багатокілометровими пробіжками. Чи справді корисні великі навантаження для організму?
Вчені Американського кардіологічного центру прийшли до висновку, що ритмічні щоденні пробіжки на довгі дистанції не зміцнюють здоров’я, а підвищують артеріальний тиск і дають ускладнення на серце. Підставою для таких висновків стало дослідження стану здоров’я кількох сотень марафонців, які звикли до великих дистанцій.
Кардіологи вважають, що більшість вправ на витривалість не надто добре впливають на серцеву аорту. Це переконання було підтверджено і на простих людях, які час від часу займаються спортом і відвідують спортзал. У цьому випадку вплив на серцевий м’яз ще більше позначається.
Кардіолог з Афінської школи Деспіна Кардара зауважила, що захисна функція для серця виконується фізичними вправами лише тоді, коли вони мають періодичний характер. Але якщо заняття занадто наполегливі, то ефект може бути зворотним.
В американському дослідженні були задіяні спортсмени-професіонали та любителі, які посилено займалися спортом по 10–19 годин на тиждень протягом 2–20 років. Отримані дані дозволили зробити висновок, що найбільшу небезпеку для нашого серця представляє пульсова хвиля, коли серце занадто швидко починає нарощувати оберти і організм повинен все більше перегнати крові до м’язів і клітин.
Так само від тривалих і інтенсивних тренувань може постраждати правий шлуночок серця. Нещодавно група канадських та іспанських дослідників опублікувала результати експериментів на лабораторних мишах. В ході експерименту встановили, що багаторічні інтенсивні фізичні навантаження призводять до змін у структурі серця не тільки у людей, а й у тварин.
Австралійські вчені з університету Мельбурна теж провели дослідження і стверджують, що в реальності проблеми з серцем не виникають абсолютно у всіх спортсменів у всьому світі. Їхні роботи свідчать, що деякі спортсмени мають вроджену схильність до серцевих захворювань, які можуть бути спровоковані інтенсивними і довгими тренуваннями.
Австралійські експерти в кардіології досліджували стан серця у групи професійних спортсменів за два-три тижні до змагань, безпосередньо відразу після змагань і через 6–11 днів після них. Дані дослідження показали, що відразу після змагань в серце спортсменів з’являлися зміни. Серце збільшувалося в обсязі, а функції правого шлуночка зменшувалися. Правда, незабаром ці зміни відновлювалися, але у тих спортсменів, хто більш інтенсивно тренувався і частіше брали участь у змаганнях, відзначалися рубцювання на серцевому м’язі. Для діагностики були використані магніто-резонансна томографія (МРТ), аналіз крові, УЗД серця.
Цікаво, що багато років негативний вплив професійного спорту на спортсменів був забороненою темою. Як лікарі, так і спортсмени не хотіли і не могли повірити в те, що спорт може чинити негативний вплив на здоров’я. Адже фізичні вправи, зарядка завжди рекомендувалися для профілактики серцево-судинних захворювань.
Але як би там не було в минулому, сучасна медицина має чимало доказів того, що надмірні фізичні навантаження негативно позначаються на організмі. Медики і фітнес-інструктори бачать вихід з цієї проблеми в адекватному оцінюванні своїх можливостей, оптимальній кількості навантажень в кожному конкретному випадку.
Узагальнюючи останні дослідження вчених у галузі вивчення витривалості організму, можна сказати, що заняття спортом, збільшують ризик розвитку аритмії. З цієї причини спортсмени повинні проводити своєчасну і регулярну діагностику серцево-судинних захворювань.
Якщо ви не уявляєте вже свого життя без спорту, під час занять фітнесом звертайте увагу на зміну частоти серцевих скорочень до і після тренування, помічайте свою працездатність і стежте за самопочуттям.
Здоров’я завжди на першому місці. Якщо ви потребуєте допомоги, не соромтеся звертатися в Центр Сімейної Медицини. Ви отримаєте професійну допомогу та персоналізований підхід до вашого лікування, спрямований на досягнення оптимального стану здоров’я.
