Авжеж, існує думка про те що п’явки є переносниками інфекційних захворювань. Це питання важливе вже в тому аспекті, що деякі гірудоклініки практикують очищення використаних п’явок і повторне їх використання. Чи уможливлює така практика перенесення інфекції від однієї людини до іншої через п’явку?
Отже, п’явка присмоктується і втягує в себе шкіру, утворюючи з неї сосочок, витісняє повітря в цьому місці, стискає навколоротовими м´язами шкіру і тоді прокусує її спочатку передніми найгострішими зубчиками а потім рештою зубів. У процесі кровосмоктання кров із ранки витягується в рот, гортань і до задньої частини п’явкою як помпою завдяки безперервному і ритмічному скороченню і розширенню кілець її тіла зпереду до заду; із слинних залоз, що виходять в гортань, виділяється секрет, який поступово потрапляє в ранку, обволікує стінки судин шкіри. Секрет містить біологічно активні речовини і гірудин, які перешкоджають згортанню крові як в ранці, так і тієї, що вже у кишківнику п’явки (можлива кровотеча до 24 год). Отже, неможливо припустити інфекційне зараження людини від п’явки вже опираючись тільки на сам механізм смоктання – що відбувається тільки в одному напрямку – від ранки до п’явки. Так, із п’явки до кровяного русла людини попадає її секрет, який містить потужні протизапальні механізми. Висмоктана кров очищується в кишківнику п’явки за рахунок бактерії – симбіонта, яка виділяє практично аналогічні біологічно активні речовини, що і п’явка зі слиною, також завдяки цьому поглинена кров не піддається гнильним процесам.
Бактерицидна дія травного каналу п’явки:
На підставі цього можна припустити, що коли п’явка після зараженого пацієнта зразу ж ставилась здоровому, інфекція могла б перенестись. Відомостей щодо СНІДу і гепатиту наразі немає. Та щоб уникнути зараження цими небезпечними захворюваннями, у нашому центрі використовуються тільки „чисті”, сертифіковані п’явки.
