У житті кожної людини, народженої в країнах СНД, першим ліками стає розчин діамантової зелені, або зеленка. Новонародженій людині відразу ж замазували пупок яскраво-зеленим розчином, щоб не потрапила інфекція. Важко і зараз знайти домашню аптечку, в якій не зберігалася б пляшечка з зеленкою. Незважаючи на таку популярність у нашій медицині зеленки, ніде у світі її більше не застосовують.
Виникає питання: чому?
Щоб відповісти на це питання, потрібне масштабне розслідування. До середини XIX століття кожна десята породілля в освіченій Європі вмирала від пологової гарячки, а точніше — сепсису, зараження крові. І це при тому, що пологи приймали не якісь бабки-повитухи а дипломовані лікарі. Вся справа в тому, що антисептичних засобів медицина ще не знала. Розквіт антисептики в медицині почався після відкриття Луї Пастера. Відомий француз додумався, що причиною багатьох хвороб є «анімалькулі», які тепер називають бактеріями. Але чим убити хвороботворні організми ще ніхто не знайшов.
Проте в ті роки були синтезовані різні органічні барвники від чорного до жовтого кольору, які використовували у виробництві тканин. Вони швидко витіснили натуральні барвники типу індиго і кошенілі, які були значно дорожче. Дані барвники знайшли застосування і в медицині: лікарі використовували їх для фарбування препаратів різних мікроорганізмів, щоб краще бачити їх під мікроскопом. Ось тут вони і виявили , що ці речовини вбивають мікроби наповал.
Це відкрило нову епоху в медицині — антисептичну. Лікарі то й діло придумували нові способи знезараження ран, інструментів, перев’язувальних матеріалів та власних рук. Це визначило розквіт хірургії.
Серед безлічі різнокольорових антисептичних засобів з’явилася і відома нам зеленка. З дитинства ми звикли, що будь-яка подряпина, рана або садно обробляється зеленкою. А ось в інших країнах зеленку не знайти в жодній аптеці. Нам це здається дивним. У свою чергу іноземці дивуються коли бачать наших дітей, розфарбованих у зелений колір. Чому так відбувається, ніхто з відомих фармакологів, дерматологів і педіатрів, не зміг дати однозначної відповіді.
«Та тому що на Заході прийнята доктрина доказової медицини, — пояснив, нарешті, декан фармацевтичного факультету Російського державного медичного університету професор Іван Козлов. – А молекулярний механізм дії зеленки та інших барвників невідомий досі. Щоб це з’ясувати треба провести складні і дорогі дослідження. А хто ж це буде робити для настільки старого препарату?»
в західній медицині крім ефективності важлива і естетична сторона. У нас була традиція, що на комфорт пацієнта ніхто особливої уваги не звертав. Американці, наприклад, при необхідності використовують мазі на основі антибіотиків і навіть, як не дивно, звичайний цукор з бетадином — одне із з’єднань йоду.
А взагалі, користуватися зеленкою чи ні — вирішувати вам, ми ж просто показали ще один погляд на це питання.