Чому в мозку стираються спогади раннього дитинства?

Унікальність живих організмів полягає в тому, що вони мають властивість відновлення нових клітин. Це дуже корисно для всіх систем і органів, особливо для мозку. Але іноді цей процес може перешкодити, «стерши» ранні спогади.

Рідкісний дорослий може згадати своє життя до трьох років. Причини цієї дитячої амнезії до недавніх пір не були з’ясовані. Однак проведене дослідження показало, що коли в мозку маленьких дітей починається активне утворення безлічі нових нейронів, це перешкоджає якісній роботі довготривалої пам’яті.

До 90-х років минулого століття вчені вважали, що мозок людини нездатний до регенерації і що ми народжуємося з певним запасом нейронів на все життя. Але більш пізні дослідження показали, що додаткові нейрони утворюються протягом усього життя. Нейрогенез відбувається в мозковій структурі, що бере участь у формуванні пам’яті.

Пік активності нейрогенеза припадає на перші роки життя, після цього швидкість виробництва нових клітин знижується. Відомо, що у людей, мишей і ще деяких видів нейрогенез триває все життя в області мозку, яка координує простір та події – зубчастій звивині гіпокампу. Ця зубчаста звивина у дорослої людини, наприклад, виробляє близько 700 нових клітин мозку щодня.

Співробітники дитячого госпіталю в Торонто провели експеримент на мишах і з’ясували, що у гризунів нейрогенез сповільнюється після народження, як і у людини, що тягне за собою дитячу амнезію.

Також група вчених вивчила, чи може швидкість нейрогенеза впливати на пам’ять. Відомо, що фізичні вправи поліпшують нейрогенез приблизно на 50%, а тому миші були поміщені поряд з колесом, в якому за день вони цілком можуть набігати до 5 км. Крім того, деякі групи мишей піддавалися впливу лікарських препаратів, які прискорюють утворення нових нейронів.

У ході експерименту виявилося, що прискорений нейрогенез допоміг дорослим особинам досить швидко «забути дитячі спогади».

У той же час був помічений якийсь парадокс:

ці нові нейрони покращували здатність до навчання і запам’ятовування нової інформації в майбутньому, стираючи спогади про минуле.

Автор дослідження Кетрін Ейкерс так коментує даний процес: «За однією з версій, коли в дитячі роки інтенсивно формуються з’єднання нейронів, це може порушувати існуючі зв’язки в гіпокампі, що й сприяє забуванню. Це може перешкодити зберіганню вже існуючих спогадів, і наші експерименти це досить добре довели. Той же процес протікає і в організмі дітей людини. Високі темпи нейрогенеза сприяють придбанню дитячої амнезії».