Бронхолегенева дисплазія – це хронічне захворювання легень, яке є обумовлене застосуваннямвисоких концентрацій кисню та механічної вентиляції легень у недоношених діток.
У глибоко недоношених новонароджених (маса тіла яких становить менше 1000 г) розвивається бронхолегенева дисплазія. Пошкодження легень виникати може у результаті набряку легень, дефіциту сурфактанту (виникає шкідлива дія на легеневу тканину внаслідок спадання альвеол з нерівномірною вентиляцією), запалення, ШВЛ (пошкодження зволоженим повітрям та неадекватно підігрітим повітрям, пошкодження тиском), тривалого використання високих концентрацій кисню (пошкодження вільними радикалами кисню, порушення рухливості війок і т.д.). Під впливом усіх факторів, які перераховані вище пошкоджуються всі практично структурні компоненти незрілої легеневої тканини, що призводить у свою чергу до хронічного порушення функцій легень.
Проявляється зазвичай бронхолегенева дисплазія у недоношених діток, які знаходяться на штучній вентиляції легень більше п’яти–шести днів. Якщо спробувати недоношену дитинку відключити від штучної вентиляцій легень, то виникає дихальна недостатність. У дитини іноді виникає стридор, правошлуночкова недостатність, ознаки легеневої гіпертензії, грудна клітка набуває у дитини бочкоподібну форму. Пізніше у дитини формується хронічне порушення функцій органів дихання через кістозну емфізему та ателектази, через масивний інтерстиціальний фіброз.
Рентгенологічні дані різноманітні: кісти, ателектази, щільні вогнища, що чергуються з зонами підвищеної прозорості («бджолині стільники»), тяжкий інтерстиціальний малюнок.
Лікування бронхолегеневої дисплазії заключається у підтримці адекватної оксигенації. Якщо стан дитини покращується, то дитину переводять на подачу підігрітого кисню,який використовується за допомогою носових канюль протягом декількох тижнів або навіть місяців.
Велику роль у лікуванні також відіграє вдосконалення методів виходжування глибоко недоношених новонароджених, які спрямовані на температурний режим та оптимізацію вигодовування.
З лікарських препаратів використовують вітаміни Е та А, серцеві глікозиди, бронходилятатори, антибіотики, гормональні препарати, тривале використання діуретиків.
Незважаючи на те, що спостерігається зниження тяжкості перебігу бронхолегеневої дисплазії, летальність залишається високою – до 30%. Зберігається протягом декількох років підвищений ризик повторних респіраторних захворювань та розвитку бронхоспазму, знижена розтяжність легенів. При сприятливому перебігу нормалізація функціональних показників легень відбувається лише до 7-10 років.
Здоров’я завжди на першому місці. Якщо ви потребуєте допомоги, не соромтеся звертатися в Центр Сімейної Медицини. Ви отримаєте професійну допомогу та персоналізований підхід до вашого лікування, спрямований на досягнення оптимального стану здоров’я.
