Мабуть ви помічали, що як тільки хтось поруч позіхне, у вас також з’являється бажання позіхати. Доведено, що позіхання легко відбувається як наслідувальний рефлекс, це ж стосується і посмішки.
Насправді до цих пір не встановлені причини, що викликають позіхання. Багато хто вважає,що позіхання є наслідком нудьги і сонливості, саме з цієї причини стало ознакою невихованості. В дійсності, все набагато складніше. Позіхання – це складний процес по регулюванню температури головного мозку. Американський психолог Ендрю Геллап порівнює мозок людини з комп’ютером, який при «перевантаженні» починає гірше працювати, сигналом чого і стає позіхання. Повільно вдихаючи повітря, ми забезпечуємо киснем та більш прохолодним повітрям свій мозок, а це позитивно відображується на функціонуванні мозку.
Під час позіхання найбільшу напругу відчувають м’язи щелеп, які здійснюють пряму дію на зір. Користь від позіхання отримують хворі на бруксизм та ті, хто скрипить зубами під час сну. Загалом, позіхати корисно, особливо часто, при цьому потягуватися, робити глибоке зітхання та сильний видох, це послаблює напругу щелепних м’язів.
Дослідження американських вчених показало, що люди, схильні до самоаналізу та емоційного збудження частіше позіхають. А от люди з жорстким характером майже не позіхають.
