Алергія до цвілевих грибів – особливо небезпечний вид алергії, пов’язаний з респіраторною системою організму, тобто бронхіальною астмою.

Наше оточення насичене безліччю різних типів цвілі. Пліснява, або цвіль, – це види грибів, що утворюють множинні тонкі гілки міцелію.

Гриби і їх спори – найпоширеніші організми на планеті. При цьому навіть регулярне вологе прибирання приміщення не рятує від абсолютної відсутності спор, які при відповідних умовах провокують плісняве зростання. Уже короткочасне зростання дає мільйони нових спор, які швидко розсіюються разом з потоками повітря в інші місця. Якщо в приміщенні є власне джерело спор, то їх концентрація буде значно перевищувати звичайну, а ризик алергії значно підвищується.

Алергія на цвіль часто поєднується з підвищеною чутливістю до інших речовин і може викликати загострення.

Симптоми алергії на цвіль

Симптоми даної алергії можуть проявляти себе у вигляді порушення функцій різних органів і систем. Діагностика може бути проблематичною через те, що у багатьох людей на один і той же вид цвілевих грибів зустрічається абсолютно різна реакція.

При попаданні спор в дихальні шляхи у хворого можуть розвинутися:

– сильна нежить,

– кашель, що слабшає з часом,

– багаторазове чхання,

– хрипи і почуття закладеності в грудній клітці,

– задуха, яка вказує на наявність набряку слизової оболонки дихальних шляхів.

Продукти з цвіллю, потрапляючи в травну систему хворого, можуть викликати такі симптоми:

– біль в області живота,

– нудота і блювота,

– висипання по всій поверхні тіла (кропив’янка),

– набряк і печіння слизової оболонки рота.

Контакт шкіри з цвіллю може викликати такі симптоми алергії:

– почервоніння шкіри,

– сильний свербіж,

– висип,

– незначний місцевий набряк.

Багато пацієнтів при контакті з цвіллю страждають від сльозоточіння і свербіння в очах. Також може наступити загострення бронхіальної астми. При цьому цвіль може не бути першопричиною розвитку астми, але може викликати черговий напад.

Діагностика алергії на цвіль

– Збір анамнезу і оцінка скарг хворого.

– Алергічна проба – на передпліччя пацієнта наносяться маленькі подряпини, на які лікар крапає розчин з передбачуваним алергеном. При наявності алергії шкіра в цьому місці трохи червоніє і запалюється. Дослідження проводиться тільки під контролем лікаря, так як є ймовірність розвитку ускладнень.

– Аналіз крові на вміст імуноглобуліну Е, що відповідає за розвиток алергічних реакцій, рівень якого значно підвищується у таких пацієнтів.

Лікування алергії до цвілі

Лікування проводиться тільки під контролем медичного працівника і полягає в наступному:

– Виключити або максимально обмежити контакти з цвіллю.

– Антигістамінні препарати – блокують дію медіаторів запалення і не допускають розвитку клінічного ефекту в повній мірі. Приймати при появі перших симптомів.

– Аутолімфоцитотерапія – введення в організм хворого його власних імунних клітин.

– При попаданні цвілі всередину можливе використання сорбентів, які всмоктують в себе багато речовин з просвіту кишечника.

– Глюкокортикоїди використовуються при наявності сильної реакції у вигляді запалення шкірних покривів.

– Десенсибілізація – введення в організм незначних доз алергену, в результаті чого він поступово звикає до цього алергену і не реагує так потужно.

Профілактика алергії на цвіль

Дотримання простих правил допоможе уникнути алергічних реакцій.

– Регулярне прибирання в будинку, особливо в тих місцях, де найчастіше і найбільше може збиратися цвіль (ванна кімната, туалет, кухня, комора).

– Стежити, щоб повітря в приміщенні не було занадто вологим (в ідеалі вологість не повинна перевищувати 60%).

– Ретельна і регулярне чищення кондиціонерів і фільтрів, які активно збирають в собі спори грибів.

– Регулярне провітрювання приміщень.

– Навесні і восени менше бувати в лісі, так як саме в цей час року цвілі там найбільше.