Аддісонова хвороба (синоніми: недостатність надниркових залоз, хронічна первинна недостатність надниркових залоз, бронзова хвороба) — захворювання, яке характеризується двостороннім ураженням кори надниркових залоз і зменшенням або виключенням продукції гормонів кори надниркових залоз.
Серед жінок та чоловіків захворювання зустрічається днаково часто, більш схильне до появи у людей віком 20–40 років.
Майже у 50-85% випадків захворювання туберкульоз являється найпоширенішою причиною первинного ураження кори надниркових залоз. Також до причин хвороби відносяться гістоплазмоз, лімфогранулематоз, гнійне запалення надниркових залоз, амілоїдоз, двобічні пухлини або метастази раку в надниркових залозах, сифіліс, тромбози судин, крововиливи в надниркові залози. Також наслідок ураження автоімунного надниркових залоз може розвинутися також Аддісонова хвороба. Це підтверджується тим, що у тканинах надниркових залоз виявляється підвищенням титру циркулюючих аутоантитіл. Зумовлено захворювання дуже різким зниженням або виключенням продукції глюко- і мінералокортикоїдів.
До перших ознаків хвороби відноситься схуднення, швидка фізична стомлюваність та немотивована слабість. Пізніше починає появлятися поступово у 99% хворих пігментація шкіри (набуває бронзового або кольору засмаги). У тих місцях, де відбувається посиленне тертя або інсоляція ділянок шкіри пігментація відповідно збільшується. Характерни є посилення пігментації у місцях фізіологічного відкладення пігменту (статеві органи,соски молочних залоз), ділянки післяопераційних або опікових рубців, тильної поверхні стоп та кистей, долонних ліній.
У інших хворих може спостерігатися пігментація прямої кишки, піхви, слизової оболонки порожнини рота. До характерної ознаки хвороби відноситься гіпотонія зі зниженням переважно систолічного тиску. На ЕКГ реєструються ознаки трофічних порушень, серце зменшується у своїх розмірах. Спостерігається біль у ділянці живота, діарея, блювання, нудота, зниження апетиту. Зменшена зовнішня секреція підшлункової залози, знижена кислотність шлункового соку. Спостерігається зниження пам’яті, головний біль, психічне виснаження.
У сироватці крові відмічається зниження концентрації хлоридів та натрію, а також підвищенням рівня калію. Виділення іонів калію із сечею зменшується, а натрію і хлоридів збільшується. Виявляють у крові лімфоцитоз та еозинофілію. Для Аддісонової хвороби є характерним підвищення толерантності до глюкози.
Якщо неправильно лікувати захворювання, то може розвитися аддісонічний криз, особливо на фоні фізичної травми, операції, токсикоінфекції, інтоксикації, гострої інфекції. При кризі з’являється запах ацетону з рота та ацетонурія, знижується артеріальний тиск, невтримне блювання, появляються виражені ознаки зневоднення, прострація.
Лікування спрямоване на заміщення недостатності функції кори надниркових залоз за допомогою глюкокортикоїдних і мінералокортикоїдних препаратів.
