Діагноз вегето-судинна дистонія (ВСД) сьогодні став настільки поширеним як ГРЗ. Багато начулися про цю недугу, але мало хто, помітивши у себе неприємні симптоми, звертається до лікаря.
Найчастіше люди ходять від одного лікаря до іншого, скаржачись на нездужання, слабкість, запаморочення, але жоден лікар не може поставити конкретного діагнозу. Показники кардіограми цілком позитивні, результати аналізів теж не викликають побоювань, але людині погано. Не дивлячись на складність в діагностиці, причину хвороби встановити необхідно, адже від цього залежить характер лікування.
Лікування ВСД — непростий процес, особливо коли всі ліки виявляються неефективними. А тут ще й лікарі твердять: «Ви абсолютно здорові і просто все собі надумали. Попийте заспокійливе, і вам стане краще». Однак тяжкість в голові не проходить, і ніяка гімнастика вранці і дотримання режиму не допомагають. Що ж робити в такому випадку?
Вегето-судинна дистонія стала «чумою XXI століття». Захворюваність цією недугою відзначається у 80% працездатного населення, при цьому в більшості хворіють жінки, а ефективного медикаментозного лікування досі не знайшли. При цьому діагноз ВСД звучить все частіше і ставиться тоді, коли лікарі не можуть зрозуміти характер хвороби.
Вегето-судинна дистонія проявляється різними симптомами, що зовсім не дивно. Адже вегетативна нервова система керує всіма неусвідомленими процесами в організмі, беручи участь в адаптації організму до змін зовнішнього і внутрішнього середовища.
Як правило, хворі ВСД скаржаться на головні болі, болі в області серця, серцебиття, пітливість, дратівливість, поганий сон, непереносимість великих розумових, емоційних і фізичних навантажень.
Найбільш яскравими проявами ВСД є кардіоваскулярні розлади. При цьому, в одних хворих це підвищення артеріального тиску, його нестабільність, в інших — навпаки, зниження.
Займатися профілактикою і лікуванням ВСД необхідно з дитячих років, особливо, якщо помічені схильності до неї. У 80% випадків у пацієнтів, які вчасно звернулися за допомогою, є шанс на успішне лікування. В ході лікування такі хворі відновлюють адаптаційні сили свого організму, і прояви захворювання значно знижуються, а багато хто забуває про нього назавжди.
Серед немедикаментозних методів лікування ВСД можна відзначити спортивну ходьбу, плавання, катання на лижах, туризм, прогулянки на свіжому повітрі, загартовуючі процедури.
Люди з синдромом ВСД повинні запам’ятати, що їм категорично заборонені заняття на тренажерах, коли голова знаходиться нижче рівня грудей. Таке положення надає велике навантаження на серцево-судинну систему. Найбільш підходящими будуть ігрові види спорту, націлені на задоволення, а не на результат.
