Півонія садова за лікувальними властивостями мало чим поступається півонії незвичайній. Однак лікарською серед багатьох сортів в відтінків називають тільки ту, квітки якої забарвлені в рожево-фіолетовий колір.

Як заготовлятимете півонію, то наземну частину обов’язково відокремлюйте від кореневищ і сушіть їх окремо. І робити це треба під час цвітіння, бо саме тоді вона якраз у повному розквіті своєї краси й цілющої сили.

Часто питають, чи це одна й та сама рослина: півонія і маріїн корінь. Це різні види.

Але від багатьох жіночих хвороб допомагає корінь садової півонії. Про це добре знали в Україні, тому й дали рослині таке ім’я.

За давніх часів вважали, що ця рослина з чудодійними властивостями відганяє злих духів: вони не наближаються до тих місць, де росте півонія. Від чаклунських наврочень, а також від епілепсії, одягали на шию нанизані на нитку шматочки кореня півонії.

Казали, що напади поновлюються тільки тоді, коли зняти чарівний засіб. Колись лікували прикладанням кореня не тільки епілепсію та судоми. Прикладали його до серця – від ядухи, до ніг – від подагри.

У народній медицині коріння півонії вважали за ефективний засіб лікування різних шлункових захворювань.

• 0,5 чайної ложки сухого подрібненого кореня півонії залити склянкою окропу, настояти в теплому місці 2 години, відцідити й приймати по столовій ложці 4 рази на день (тричі до їжі та перед сном).

Такий засіб очищає лунково-кишковий тракт від слизу й нечистот, підвищує кислотність шлункового соку, посилює перестальтику кишок. Сприяє поліпшенню апетиту й травлення, лікує геморойні тріщини.

Водні та спиртові витяжки в народній медицині застосовували як седативний засіб, що маю сильну лікувальну дію, і тому давали їх тоді “коли людина від печінки смертно мучилась, коли пухлинами шлунок оплетений, коли жінки страждали, не бачили білого світу, від болів, від злоякісних пухлин матки”. Такі свідчення доводилося чути.

Півонія – один із найкращих засобів у випадку порушення менструальних циклів, оскільки в малих дозах (половина чайної ложки кореня на дві склянки води, вживали по столовій ложці чотири рази на день) підвищує тонус м’язових стінок матки, збуджує місячні. Більші дози діють абортивно.

Для матерів, які годують немовлят, півонія у малих дозах – молокогінна. В період клімаксу – це болетамувальний, заспокійливий засіб. Завдяки цій дії на жіночі органи і назвали корінь півонії маріїним. Але пам’ятайте: за наявності пухлин молочних залоз ліки з півонії протипоказані. Із порошків кореня робили ранозагоювальні мазі та користувалися ними від білокрів’я, ревматизму й подагри. У медичній практиці препарати півонії (в основному 10-ти процентну настоянку на 40-ка градусному спирті, виготовлену з трав та коренів) вживали по 5-10 крапель 3-4 рази на день проти головного болю, для поліпшення сну та підвищення працездатності. У деяких місцевостях підсмажені корінці використовують як заварку для чаю, а відварені – як приправу до м’яса.

Наталія Земна