Збирання березового соку – звична справа для багатьох українців. Із настанням вес­ни жителі регіонів, у яких рос­туть берези (а таких на терито­рії нашої держави більше по­виходять у ліси, щоб позичити трішки живлющої вологи. Та чи знаєте ви, шановні «зеленопланетяни», що корисними речовинами навесні може поділитися з нами також і клен? Приміром, у Ка­наді традиція збирання кленово­го соку нараховує вже не одну сотню років, а запозичена вона була ще у корінного населення цих земель, тобто індіанців. Знаючи про тісний зв’язок цього народу із природою та його вміння жити у гармонії з оточу­ючим світом, можна зробити цілком логічне припущення, що сік клена теж може принести людині чимало здоров’я. Так воно і є: сучасна наука стверджує, що за вмістом цілющих компо­нентів він аж ніяк не поступається березовому.

Кле­новий сік мож­на вживати на­рівні з березо­вим. Як відомо, кленовий сироп (солод­кий весняний сік цукрово­го клена без добавок) – це національна гордість ка­надців. Тамтешні мешканці цілими сім’ями оселяються біля кленових висадок для збору соку. У Канаді його використовують для приго­тування сиропу, при варінні пива, у кондитерській про­мисловості.

Але цукровий клен рос­те тільки у Північній Амери­ці та Канаді. Проте з наших вітчизняних кленів також можна отримувати сік. Збір соку починається наприкін­ці лютого і триває до кінця квітня. Та найкращим міся­цем вважається березень. Кажуть, що у цей час сік має найбільш корисні власти­вості та солодкий смак.

Щоб отримати сік, у стовбурі дерева на висоті 20-30 см від землі роблять отвір діаметром 1-2 см із невеликим нахилом для сто­ку. Навкруги отвору очищу­ють загрубілу мертву кору, але так, щоб не зачепити живі тканини дерева. В отвір щільно вставляють жолобок або трубочку, че­рез які стікає сік. Щоб не на­шкодити дереву, через 2-3 дні роблять новий отвір, а старий забивають кілочком із верби чи липи.

Кленовий сік містить мі­неральні солі, азотисті ре­човини, вуглеводи, цукри, аскорбінову кислоту. Його можна пити свіжим або ува­рювати до стану цукрового сиропу, який відомий свої­ми унікальними властивос­тями, бо містить не цукрозу, як звичайний цукор, а дек­строзу та велику кількість мінеральних речовин.

Здавна готували наші пра­бабусі і кленовий квас – кленовик. Потрібно взя­ти 2,5 л соку, 15 г ячменю, 250 г цукру. Кленовий сік налити у посудину та поста­вити у темне прохолодне не, додати підсмажені яч­мінні зерна або житні суха­рі та дати постояти ще добу. Потім процідити. За смаком додати цукор.

Навесні, коли організму не вистачає вітамінів, клено­вий сік потрібно вживати як загальнозміцнювальний засіб.

Застосовують його також і при захворюван­нях печінки, нирок, при ате­росклерозі, для зміцнен­ня нервової системи. Пити сік потрібно по півсклянки тричі на день за 20-30 хв. до їжі. Якщо вживати клено­вий сік у вказаній кількос­ті, ніяких побічних ефектів чи шкоди організму він не принесе. Тож смакуйте на здоров’я!

Окрім соку, клен дає нам дуже корисне молоде лис­тя, яке навесні можна до­давати до салатів, побігти авітамінозу. А настій листя польового клена є надійною профілактикою за­хворювань передміхурової залози у чоловіків. Щоб від­різнити польовий клен від звичайного, потрібно відла­мати листочок від гілочки. У польового клена на кінчи­ку ніжки повинен з’явитися білий молочний сік, а у зви­чайних кленів листова ніж­ка буде чиста.

Ліки із кленового лис­тя від аденоми простати: 1 ст, л. подрібненого листя залити 1 склянкою окропу. Настояти ЗО хв., процідити. Пити по чверті склянки 3-4 рази на день до їжі.

Наталія Земна

Здоров’я завжди на першому місці. Якщо ви потребуєте допомоги, не соромтеся звертатися в Центр Сімейної Медицини, Ви отримаєте професійну допомогу та персоналізований підхід до вашого лікування, спрямований на досягнення оптимального стану здоров’я.