Себорейний дерматит –  хронічне та дуже неприємне захворювання, яке поражає  ділянки шкірного покриву, які багаті на сальні залози, та яке виникає при надмірній колонізації шкіри грибком malassezia furfur.

При даному захворюванні грибок живе на шкірі, де знаходиться багато сальних залоз: лоб, ніс, голова, рідше – міжлопаткова зона та область грудини.

У великої кількості людей на шкірі є грибок malassezia furfur, проте себорейний дерматит розвивається не в усіх.

На прогресування грибка впливають різні фактори: гормональні зміни, дієта,  спадкова особливість складу шкірного сала, шкідливі звички та багато різних факторів. При несприятливих умовах для організму та наявності сприятливих для грибка умов, починає зростати його кількість, і він починає викликати захворювання.

Щоб правильно розпочати лікування дерматиту себорейного, який підбере правильне лікування на підставі перебігу хвороби, її форми та на підставі скарг пацієнта.

В юнацькому віці робота сальних залоз збільшується зарахунок того, що підвищується гормональний фон і тому зростає ще більший ризик появи дерматиту себорейного.

Якщо сиборейний дерматит локалізується на шкірі волосистої частини голови, то він характеризується дуже надмірним лущенням шкіри і як наслідок появляється лупа. На шкірі тулуба та обличчя дане захворювання характеризується появою червоних плям, інколи із лущенням, або нашаруванням лусочок жирних. Себорейний дерматит має схильність до загострень періодичних у осінньо-весняний період, а також має схильність до хронічного перебігу. Симптоми даного захворювання можуть загострюватися при вживанні великої кількості алкоголю, цукру, прянощів, при порушеннях дієти.

Діагноз себорейного дерматиту не складає великих труднощів і ставиться на підставі клінічних проявів у хворого.Проте потрібно проводити також диференціальну діагностику між себорейним дерматитом та розацелою, вугровою хворобою, псоріазом.

Не проводиться виділення грибка, тому що він може бути присутнім і на шкірі здорової людини. Дерматотріхоскопія та дерматоскопія добре допомагають у діагностиці захворювання. Даний метод дає можливість визначити наявність лущення, дозволяє на шкірі голови візуалізувати запалення, а також контролювати дані симптоми в процесі їхнього лікування.

Дуже важливим при лікуванні себорейного дерматиту є правильний  догляд за волосистою частиною голови та за шкірою обличчя. Призначаються іноді місцеві протизапальні лікарські препарати.

Дуже ефективною є фототерапія при лікуванні захворювання. Даний метод лікування проводиться в інтенсивному режимі три рази у тиждень; в підтримуючому режимі він проводиться 1-2 рази на тиждень. Фототерапія дозволяє максимально продовжити ремісію та швидше досягти результату в лікуванні.

З питань консультації з лікарем, запису на прийом можете звертатись до нашого адміністратора.

Герпес – це інфекція, яка викликається вірусом простого герпесу типів 1 і 2 (Herpesvirus hominis). Люди дане захворювання також називають «лихоманкою» або «застудою на губах». За даними епідеміологічних досліджень хвороба поширена кругом. Більше 90% людей ще до сорокарічного віку уже мають до даного вірусу антитіла, а це означає, що вони у своєму житті вже переносили вірус герпесу. Тяжкість захворювання та сприйнятливість до даної інфекції залежить від стану імунної системи людини. Вірус простого герпесу може вражати слизові оболонки, шкіру, нервову систему, а також і внутрішні органи.

Джерелом зараження є носії, які вірус герпесу виділяють у навколишнє середовище та хворі, які мають свіжі герпетичні висипання. Щоб заразитися хворобою достатньо, щоб вірусні частинки потрапили на слизові оболонки або шкіру. Також передається даний вірус через заражені предмети: постільну білизну,  іграшки, рушник, посуд та ін. Інфекція при генітальному герпесі передається статевим шляхом, тому з початком статевого життя заражається багато людей.

Також є вроджений герпес, коли плід інфікується внутрішньоутробно. Дане інфікування відбувається у тому випадку, коли під час вагітності у матері дитини спостерігалася первинна герпетична інфекція з попаданням вірусів в кров.

Інкубаційний період при герпетичній інфекції коливається від 1 до 26 діб.

При простому герпесі найчастіше інфекція уражає слизові оболонки ротової порожнини, шкіру обличчя в області губ і крил носа. А на щоках, лобі, попереку, вушних раковинах, пальцях рук, геніталіях висипання рідше локалізується.

Ще за двенадцять днів до появи герпетичної висипки може відзначатися свербіж, печіння, гіперемія та набряк слизових оболонок та шкіри. Потім на ураженому місці появляється група скупчених бульбашок, які містять у собі прозорий вміст. Через кілька днів починає мутніти вміст везикул, бульбашки лопають і на їхньому місці утворюються виразки, які покриті корочками. Крім місцевих проявів герпетична інфекція супроводжується слабкістю, нездужанням, а також може спостерігатися підвищенням температури тіла. 12 тижнів триває епізод герпетичної інфекції.

Проте захворювання на цьому не закінчується. Вірус герпесу здатний проникати в ганглії та в нервові волокна та зберігатися в них протягом тривалого часу в “сплячому” стані. Сами цим і пояснюється рецидивуючий перебіг захворювання з періодами ремісії та загострення. Такі стани як стрес, переохолодження, ослаблення імунітету, нервове виснаження  викликають рецидиви захворювання. Як правило, поява нових епізодів герпесу пов’язана саме із рецидивом «сплячої» інфекції, а не з повторним інфікуванням.

Лише по зовнішньому огляду висипань, без проведення додаткових методів обстеження у більшості випадків лікар може поставити діагноз.

Якщо ситуація складніша, тоді проводять аналіз крові на антитіла до вірусу герпесу та вірусологічне дослідження вмісту пухирців.

Лікування хворих на герпетичну інфекцією залежить від стану імунітету, тяжкості захворювання та локалізації уражень. Залежно від того яка форма захворювання спостерігається у людини лікар призначає відповідну схему лікування.

Водяна мозоль – це міхур в якому міститься прозора рідина, який утворився на поверхні шкіри в результаті її механічного пошкодження тертям. Іншими словами в народі називають дану проблему «водянка». Водяні мозолі найчастіше появляються в ділянках пальців та долонь, що тримають під час роботи будь-які інструменти, а також у тих місцях, де взуття дотикається до ступень. Якщо дбайливо та правильно проводити лікування пошкодженої ділянки, то водяний мозоль дуже швидко загоюється і не залишає ніяких слідів.

Тертя є самим основним фактором, який викликає утворення водяної мозолі. При носінні жорсткого, незручного та занадто тісного взуття відбувається тертя тих ділянок шкірного покриву стопи, які стикаються з взуттям. Наявність дирки у шкарпетці або пітливість ніг сприять появі водяної мозолі. На тілі також може утворитися “водянка”, якщо тісний одяг буде постійно тертися в якусь ділянку шкіри. Водяна мозоль може утворитися якщо тривалий час працювати із інструментом (гра в теніс, під час скопування землі, чистка овочів, робота пилою) на шкірі кисті. У людей з чутливою та ніжною шкірою при посиленому потовиділенні появляються також водяні мозолі.

На початку розвитку хвороби в місці тертя появляється болючість, почервоніння та невелика набряклість. Пізніше виникає на шкірі міхур, який заповнений прозорою рідиною – це і є водяна мозоль. В даній стадії від найменшого дотику до міхура виникає сильна біль, тому що напружуються його стінки і біль посилюється. При механічній травмі на водяну мозоль (здавлення, удар, тривале тертя та ін.) відбувається його розрив, а рідина, що міститься всередині мірура починає витікати. Якщо при розриві водяного міхура відбувається відрив стінок, то на шкірі лишається мокнуча червона рана.

Після того як розірвалась водяна мозоль може виникнути її інфікування. Якщо мозоль розкрилася з відриву стінки, то потрапляння стрептококової або стафілококової інфекції є набагато небезпечнішим. До ознак інфекційного процесу відносять: помутніння рідини, яка знаходиться у водяній мозолі; виділення гною з мозолі; підвищення температури тіла; почервоніння, що виходить за межі мозоля; наявність корочок жовтого кольору навколо мозолі, наявність інтенсивного білю без механічного впливу.

Найпершим, що вважається профілактикою утворення «водянки» – є захист шкіри від тертя. Щоб на руках не появлялися мозолі потрібно працювати у захисних рукавичках. Щоб на ногах не появлялися мозолі потрібно правильно вибирати взуття. Воно повинна бути зручним та не тісним вже при першій примірці. Для занять спортом потрібно купувати призначений для цього виду спорту одяг та взуття.

Закрите взуття потрібно завжди носити на носок. Також потрібно пам’ятати, що акриловий носок набагато краще захищає від тертя ногу, ніж бавовняний. Це тому, що бавовняна тканина після декількох стірок стає грубою. Тканина не дає можливості поту випаровуватися і при цьому намокає разом з ногами, що в свою чергу підсилює тертя. Якщо у людини постійно посилені навантаження (спортивні ігри, тривала ходьба, стрибки, біг), то бажано надягати два носки: спочатку акриловий, а поверх нього бавовняний.

Волога шкіра найшвидше піддається розтиранню з утворенням водяної мозолі. Тому завжди потрібно ретельно витирати руки перед тим, як братися за ніж для чищення овочів. Взуття завжи потрібно просушувати ретельно, а також потрібно з пітливістю ніг боротися. На сьогоднішній день є велика кількість різних спреїв та кремів для боротьби з поиленим потовиділенням.

Відвідайте Центр Сімейної Медицини в м. Кам’янці-Подільському для отримання якісних медичних послуг від спеціалізованих лікарів.

Веснянки (ефеліди) – жовтувато-коричневого кольору, множині, дрібні пігментні плями, які мають округлу форму та переважно розміщуються на відкритих ділянках тіла (грудній клітці, спині, руках, плечах, обличчі). У п’ять-шість років зазвичай починають появлятися перші висипання, повністю вони дозрівають у період статевого дозрівання. Причина виникнення веснянок – це спадковий фактор. Під впливом сонячних променів у весняно-літній період кількість веснянок збільшується. Проте зимою прояви веснянок менш помітні. Ефеліди (веснянки) найбільше виражені в людей із рудим та світлим волоссям, але зменшуються їх кількість із віком.

Вирішальна роль у появі веснянок в людей надається спадковому фактору, який пов’язаний із змінами структури клітин-меланоцитів, що синтезують такий пігмент як меланін: набагато інтенсивніше меланоцити починають виробляти меланін. А також нерівномірний розподіл в шкірі клітин-меланоцитів під дією ультрафіолетових променів призводить до виникнення нерівномірної засмаги, а до появи веснянок. У людей рудоволосих та світловолосих із блакитними очима в шкірі міститься недостатня кількість меланіну, тому веснянки є особливо численні. Взагалі веснянки – це реакція захисту шкіри на ультрафіолетове випромінювання, що в свою чергу рятує від злоякісного переродження клітин шкіри та сонячних опіків.

Також на появу веснянок у людей впливають часті пілінги, гіповітаміноз,  захворювання печінки і жовчного міхура, стреси, гормональний дисбаланс. Тому на першому місці треба ставити питання про профілактику винекнення веснянок, а не їх лікування.

Для того щоб з настанням весни запобігти більшій висипці веснянок потрібно в раціон харчування включити продукти, які багаті нікотиновою (вітаміном РР та С) та аскорбіновою кислотою, нестача яких в організмі людей призводить до більшої пігментації. З великою кількістю овочів та фруктів, ми отримуємо вітамін С, а нікотинова кислота знаходиться у таких продуктах як гречана крупа, печінка, яловичина, м’ясні курки.

Для того, щоб шкіра людини звикала до ультрафіолетового випромінювання, це потрібно робити нерізко, поступово, щоб більш рівномірним було вироблення пігменту. У сонячну погоду людям потрібно носити сонцезахисну парасольку або капелюх з полями. З одинадцятої по п’ятнадцяту годину не потрібно виходити на прогулянку на вулицю, тому що в даний час є найвища сонячна активність.

З березня місяця та до самої осені потрібно наносити на шкіру лосьйони або креми, до складу яких входять природні компоненти, такі як какао-масло, екстракт кави, сік чистотілу і молочаю. Дані засоби допомагають знизити негативний вплив ультрафіолету на шкіру. Можна використовувати пудри, які містять у своєму складі салол або хінін, вони володіють захисною властивістю.

У кабінетах косметологів використовують хімічні методи видалення ефелідів (веснянок), такі як пілінги з комплексом кислот, метод апаратного пілінгу, метод діатермокоагуляції, метод кварцування шкіри та інші.

Відвідайте Центр Сімейної Медицини в м. Кам’янці-Подільському за адресою: вул. Драгоманова, 14а, м. Кам`янець-Подільський. Отримайте поради від наших лікарів щодо профілактики Вашого здоров’я.