fbpx
Хронічний холецистит
Хронічний холецистит – це запалення жовчного міхура, яке розвивається поступово та повільно. У жінок, яким за 40 років, холецистит розвивається найбільш частіше.

Причини

Хронічний холецестит ніколи не виникає безпричинно. Найчастіше захворювання має здатність розвиватися на тлі жовчнокам’яної хвороби. Камені, які знаходяться у жовчному міхурі призводять до утруднення відтоку жовчі або до пошкодження його стінки. У жовчі хворих на холецестит, більш ніж в 60 % знаходять інфекцію (сальмонел, стрептококів, кишкову паличку). Мікроорганізми в жовчний міхур можуть потрапити з 12-палої кишки, з потоком лімфи або крові.
Паразити, такі як дизентерійна амеба, котяча двуустка, глисти (аскариди або гострики) також можуть викликати запалення жовчного міхура.
Також запалення жовчного міхура може розвинутися через затікання в жовчний міхур ферментів підшлункової залози.

Розвитку запалення жовчного міхура також сприяють:
  • алергічні реакції,
  • вроджена деформація жовчного міхура,
  • вікове порушення кровопостачання жовчного міхура,
  • дискінезія жовчних шляхів,
  • вагітність,
  • травми жовчного міхура,
  • малорухливий спосіб життя, запори,
  • пухлини в черевній порожнині,
  • порушення режиму харчування (їжа всухом’ятку, великі перерви між прийомами їжі),
  • порушення обміну речовин (атеросклероз, цукровий діабет).
При хронічному холециститі людина періодично відчуває:

  • блювоту, нудоту;
  • тупий біль у правому підребер’ї;
  • порушення перетравлення жирної їжі;
  • здуття живота.
Через 2-4 години після вживання смаженої, копченої, жирної їжі відбувається загострення хронічного холециститу. Напад холециститу також може бути викликаний тривалим фізичним навантаженням, стресом, переохолодженням, тряскою (їзда на велосипеді чи в трамваї).

Діагностика

Якщо ви відчули подібні симптоми, то негайно потрібно звернутися на консультацію до гастроентеролога. Для встановлення точного діагнозу вам лікар призначить УЗД органів черевної порожнини, біохімічний та загальний аналіз крові. Також можуть призначити рентгенологічне обстеження жовчного міхура та жовчних шляхів – холецістохолангіографія. Даний метод діагностики використовують тоді, коли процес знаходиться не в стадії загострення. При цьому внутрішньовенно або через рот вводиться контраст.

Лікування

Хворим із хронічним холецеститом призначається обов’язково дієта. Виключають із харчування газовані напої, алкоголь, шоколад, какао, гострий сир, ковбасні вироби, консерви, смажені та гострі страви, копченості. Корисні наступні страви: відварені м’ясо та риба, пудинги, каші, відварені овочі, фруктові, молочні та вегетаріанські супи. З напоїв дозволяється вживати мінеральні води, молоко та кисломолочні продукти, соки, кисіль, компот, чай.
Використовуютьвідвари жовчогінних трав, спазмолітики – при болях, жовчогінні препарати. Протизапальні засоби та антибіотики також використовують, якщо потрібно.
Також лікар може призначити беззондовий тюбаж або дуоденальне зондування.

Отримайте поради від наших лікарів у Центр Сімейної Медицини, якщо вас турбує ця або інша хвороба. Ми знаходимось за адресою: вул. Драгоманова, 14а, м. Кам`янець-Подільський.

Відрижка — це довільне або мимовільне відходження газів із шлунку або  стравоходу через ротову порожнину внаслідок скорочення діафрагми. Якщо вміст, який знаходиться у шлунку при цьому потрапляє у стравохід, то говорять що відбулося зригування.
У більшості випадків через кишечник або через рот у невеликих порціях непомітно виходить газ зі шлунка. При підвищеному утворенні в шлунку газу або при сильному заковтуванні повітря починає збільшуватися внутрішньошлункової тиск, відбувається при цьому скорочення м’язів шлунка, сфінктер, який знаходиться між стравоходом і шлунком – розслабляється та сфінктер (заслінки), який між 12-палою кишкою та лунком – стискається, їхня одночасна робота викликає відрижку.

Різновиди

Відрижка буває тиха, гучна, тухла, кисла, гірка, порожня (повітрям), а також їжею. При підвищеній кислотності спостерігається – кисла відрижка, при занедбаності жовчі – гірка. При гнильному бродінні та при застої спостерігається гнильна відрижка. Відрижка тухлим може свідчити про загострення атрофічного хронічного гастриту, це перші симптоми захворювання. Далі починають приєднуватися нудота, почуття переповнення після їжі, зригування, ниючі болі під ложечкою і тяжкість.
Відрижка їжею, при якій надходять в ротову порожнину порції рідкого шлункового вмісту, може бути гнильною, гіркою, кислою. Зазвичай при виразковій хворобі спостерігається кисла відрижка. У випадку, коли жовч потрапляє у шлунок відзначається гірка відрижка, а при гнильному розкладані у шлунку та при довгому застої спостерігається гнильна відрижка.

Причини

Якщо людина здорові, то відрижка у відбувається не часто. Не завжди часта відрижка може свідчити про захворювання кишечника, жовчного міхура, печінки, шлунка. Відрижка може свідчити про те, у людини спостерігається захворювання або такий стан, що супроводжується порушенням механізму замикання кардіального сфінктера, розташованого між шлунком і стравоходом. Після операцій, які відбулися на шлунково-кишковому тракті або при діафрагмальних грижах може відбуватися такий стан.
Якщо у людини є аерофагія (невроз шлунку) , то відрижка у даній ситуації буде гучна.   При серцево-судинних хворобах (інфаркт міокарда, ішемічна хвороба серця та ін.), а також при захворюваннях органів черевної порожнини (жовчного міхура, печінки та ін.) відрижка може виникати рефлекторно. Проте при захворюваннях 12-палої кишки та шлунку найчастіше виникає відрижка.

Лікування

Спочатку потрібно обстежити хворого, для того щоб визначити точну причину виникнення відрижки. Щоб усунути відрижку, то потрібно лікувати захворювання, яке її викликає. Не має сенсу лікувати саму по собі відрижку. З раціону хворого виключаються продукти та газовані напої, що протягом довгого часу затримуються у шлунку або сприяють газоутворенню. Їжу потрібно приймати малими порціями, а також часто.
Також лікар приписує медикаментозне лікування, якщо потрібно.

У разі необхідності виявлення цієї або іншої хвороби проконсультуйтеся з нашими лікарями у Центрі Сімейної Медицини за адресою:  вул. Драгоманова, 14а, м. Кам`янець-Подільський.

Дизентерія – це інфекційне захворювання, яке викликається дизентерійною паличкою та протікає з ураженням слизової оболонки товстого кишечника.

Клінічно дизентерія проявляється переймоподібними болями у животі, загальним нездужанням, рідким частим проносом, який може бути з домішками крові та слизу

Збудники захворювання мало стійкі  у зовнішньому  середовищі, мають форму паличок. Гинуть вмить при температурі 100 С, в калових масах гинуть через декілька годин, впродовж півгодини гинуть при температурі 60 С.

Джерелом інфекції є хворі люди, які хворіють на гостру або хронічну форми, а також бактеріоносії. Найбільш небезпечними є люди з гострою формою захворювання, яке протікає легко.

Симптоми

Хвороба починається швидко. На початку вона характеризується головним болем, підвищенням температури тіла, зниженням артеріального тиску, зниженням апетиту, почуттям розбитості, жару, ознобом.

Уражається шлунково-кишковий тракт. Проявляється ураження спочатку розлитими, тупими болями по всьому животі. Болі мають постійний характер. Пізніше вони стають переймоподібними, більш гострими, локалізуються частіше зліва у нижніх відділах живота. Перед випорожненням кишечника болі  посилюються.

Легка форма дизентерії

Легка форма дизентерії характеризується короткочасною лихоманкою (від декількох годин до 1-2 діб), до 38°С підвищується температура тіла. Болі в животі помірні, особливо перед випорожненням кишечника.

Випорожнення кашкоподібного характеру або напіврідкі. У калі не спостерігаються домішки крові та слизу. До 10 разів на добу спостерігається акт дефекації.  Інтоксикація та діарея зберігаються від одного до трьох днів. Одужання повне наступає через два-три тижні.

Середньо-важка форм

Дана форма захворювання починається швидше. Температура  тіла підвищується до 38-39°С та продовжує триматися від декількох годин до двох-чотирьох діб.

Турбує хворого головний біль, загальна слабкість, відсутність апетиту, запаморочення. В найближчі дві-три години до вищеперерахованих симптомів приєднуються кишкові розлади.

Появляється у нижній частині живота переймоподібний періодичний  біль, почуття незавершеного акту дефекації, помилкові та часті позиви до випорожнення. До десяти-двадцяти разів на добу спостерігається частота стільця. Випорожнення у дуже малій кількості, складаються часто з одного слизу та із прожилками крові.

Під час середньо-важкої форми присутня блідість шкіри, підвищена дратівливість. Язик сухуватий, вкритий білим густим нальотом. Діарея та інтоксикація тривають від 2 до 4-5 днів. Не раніше чим через 1-1,5 місяць нормалізуються всі функції організму.

Важка форма

Важка форма дизентерії починається дуже швидко, із порушенням роботи серцево-судинної системи та вираженою інтоксикацією

Вкрай швидко починається хвороба. Хворі скаржаться на підвищення температури тіла до 40°С, на повну відсутність апетиту, запаморочення при пробі встати з ліжка, мерзлякуватість (особливо в кінцівках), різку загальну слабкість, сильний головний біль.

Нерідко появляється блювота, гикавка, нудота. Турбує біль в животі, який супроводжується частими позивами до акту дефекації та сечовипускання. Число випорожнень за добу важко порахувати. Від п’яти до десяти днів триває розпал хвороби. Період розпалу хвороби триває 5-10 днів. Період одужання відбувається повільно

Хронічна форма дизентерії встановлюється лише у тому випадку, якщо захворювання триває більше 3 місяців.

Ускладнення

Найчастішими ускладненнями дизентерії є:

  • Перитоніт,
  • Інфекційно-токсичний шок,
  • Пневмонія,
  • Інфекційно-токсичне ураження нервової системи.

Лікування

Лікування проводиться в стаціонарі інфекційного відділення.

Звертайтеся до Центру Сімейної Медицини в м. Кам’янець-Подільському за адресою: вул. Драгоманова, 14а, для індивідуальної програми з профілактики та лікування згідно з діагнозом вашого здоров’я. Наші спеціалізовані лікарі готові надати якісні медичні послуги та надійні поради.

Про хворобу

Целюліт – це властива для жінок зміна підшкірно-жирової клітковини, яка проявляється появою горбистої поверхні шкіри у вигляді апельсинової шкірки. Серед жінок целюліт зустрічається в 80-95 відсотках випадків, це пояснюється особливістю гормонального профілю жінок. Целюліт найчастіше виникає в період “гормональних сплесків”: приблизно у 15 відсотках випадків целюліт виникає під час статевого дозрівання, в 25 відсотках під час і після вагітності і в 15 відсотках випадків під час менопаузи.

До чинників, що сприяють розвитку целюліту, можна віднести наступні:

  • спадкова схильність;
  • неправильне харчування (значна кількість тваринних жирів в раціоні і мала кількість рослинних, велика кількість вуглеводів, відсутність в раціоні овочів, фруктів і вітамінів);
  • малорухливий спосіб життя – гіподинамія;
  • гормональні порушення (дисфункції ендокринних залоз);
  • шкідливі звички – куріння, алкоголь.

У результаті ці чинники приводять до порушення кровообігу (точніше мікроциркуляції), наслідком чого є активне розростання сполучної тканини – внутрішнього «каркаса» для целлюл (осередків), місць скупчення жиру, води і продуктів метаболізму – «відходів». Прояви целюліту знайомі більшості жінок. Мілкобугриста поверхня шкіри спочатку виникає тільки тоді, коли шкіру беруть в складку. Потім ця бугристість проявляється без додаткових дій. У фіналі целюліт може значно спотворювати ноги і стегна, які стають схожими на дріжджове тісто, в яке довго і наполегливо тикали пальцем.

Лікування

Серед безлічі пропонованих методик по лікуванню целюліту чомусь «загубилася» гірудотерапія (лікування п’явками), хоча це найбільш ефективний метод усунення целюліту, особливо «пізніх» і найважчих його форм і стадій. Річ у тому, що в слині п’явки містяться біологічно активні речовини – ферменти (їх близько сотні), але в рамках лікування целюліту найбільш важливі з них – гіалуронідаза і ліпаза, які і надають «основну» лікувальну дію. Гіалуронідаза – фермент, що сприяє розщеплюванню основної речовини сполучної тканини (гіалуронової кислоти) і проникненню інших біологічно активних речовин в організм людини. “Розсмоктуюча” дія гиалуронідази має також значущість при лікуванні захворювань, що супроводжуються рубцюватими і спаєчнимі процесами. Ліпаза розщеплює жир, що говорить саме за себе. Завдяки наявності інших біологічно активних речовин в слині п’явки, поліпшується мікроциркуляція в тканинах, ліквідовуються набряк і застійні явища. Але не поспішайте придбати п’явок і приставляти їх собі на «проблемні» зони самостійно – результату не отримаєте! Зовсім не означає, як багато хто припускає, що при целюліті п’явки приставляють на проблемні зони… Місця приставляння п’явок при целюліті може визначити тільки грамотний фахівець індивідуально для кожного пацієнта з урахуванням супутньої патології, що є у нього, у кожному конкретному випадку.

В даний час в нашому медичному центрі застосовуються гирудотерапевтичні технології лікування целюліту. В результаті – посилюються обмінні процеси, відновлюється лімфоток. Ферменти руйнують жирові відкладення і роблять шкіру м’якою і еластичною, ліквідовують «апельсинову» шкірку. Відбувається зменшення об´ємів «проблемних» зон, нормалізується вага, шкіра стає гладкою, еластичною, пружною. Метод гірудотерапії унікальний тим, що практично одночасно можна впливати відразу на декілька проблем.