Найефективнішим методом лікування грижі залишається радикальний підхід – хірургічна операція, і лише у рідких випадках використовується консервативне лікування. Запобігання ускладнень грижі передбачає своєчасне проведення операції з видалення грижі, оскільки ущемлена грижа може призвести до перитоніту зі складним перебігом.

Незважаючи на необхідність звертатися до хірурга, важливо пам’ятати і про можливості народної медицини.

Відзначаючи, що в народній медицині завжди акцентували увагу на усуненні причин, перш за все нормалізації роботи хворих органів – печінки та шлунка.

Для нормалізації роботи розширеної печінки використовували такі трави, як парило звичайне, суниці лісові, цмин пісковий, спориш звичайний, пижмо звичайне, грицики звичайні, печіночницю звичайну та інші трави. Щодо підняття шлунка, використовували підойму, вероніку, приворотень звичайний, чорну смородину, цибулю, хрін, гірчицю та пшоно.

Грижниця гола

Грижниця гола, часто відома як остудник голий, стала відомою у народній медицині як засіб для стягнення та відновлення стінок органів черевної порожнини. Вона володіє властивостями, що сприяють лікуванню запальних процесів та виводять солі, камені та інші шкідливі речовини з організму. Існують різні способи використання грижниці голої, такі як настії та компреси.

Напій із грижниці голої може вживатися внутрішньо для підняття органів та усунення причини грижі. Компрес із цієї рослини може бути застосований зовні для полегшення болю та сприяння затягуванню грижі.

Необхідно пам’ятати, що самостійне лікування грижі може бути небезпечним, і завжди слід консультуватися з лікарем. Вчасний візит до спеціаліста забезпечить правильне лікування та уникнення можливих ускладнень.

В останні часи поширюється переконання, що для очищення нирок і печінки від піску досить вживати відвар із кореня шипшини, замість традиційного чаю. Люди навіть вирушають у ліс, копають кущі шипшини, а потім приносять їх додому, щоб приготувати ліки.

Проте, необхідно враховувати, що масове видалення рослини може призвести до її знищення, і важко уявити, що через рік чи більше людина повернеться до лісу з пагінцем або коренем, щоб відновити рослину. Займаючись цим, людина не тільки завдає шкоди шипшині, але і ускладнює собі життя, не знаючи, як грамотно використовувати цю рослину.

Справді, настій з коренів шипшини може бути корисним, але лише в тих випадках, коли у організмі накопичуються уратні солі, наприклад, у суглобах, нирках чи інших органах, спричиняючи подагру. Проте варто пам’ятати, що в разі відкладення фосфатних, коралових і кальцієвих солей (камінців) настій з шипшини може погіршити стан хворого.

Застереження

Ще одна розповсюджена думка полягає в тому, що чим більше випити настою шипшини, то краще. Однак у 100 грамах сухих плодів шипшини міститься 20 добових доз вітаміну C. За надмірного вживання цього вітаміну може виникнути небезпека для організму, особливо для дітей, викликаючи патологічні явища, такі як зменшення кількості еритроцитів у крові та збільшення кількості білих кров’яних тілець, а також розвиток тахікардії.

Важливо розуміти, що організм швидко звикає до додаткового вживання вітаміну C, тому необхідно обережно дозувати прийом настою шипшини. Якщо виникає дефіцит вітаміну, організм може реагувати розвитком авітамінозу, особливо у дітей, які можуть мати підвищення температури без видимих причин.

Є випадки, коли велика кількість шипшинового настою виправдана, такі як серйозні опіки або зневоднення організму. У цих випадках можна вживати до 2-3 літрів неконцентрованого напою з шипшини.

Настої, сиропи та чаї можуть підвищити стійкість організму до захворювань, зміцнити організм при виснаженні, інфекційних захворюваннях та інших станах. Однак розумне та обережне вживання допоможе уникнути побічних ефектів та забезпечить максимальну користь від шипшини.

Материнка -мамина трава

Здавна українці вибирали назву рослини не лише за її зовнішніми ознаками, але й враховували дію на людський організм. Таке пояснення отримала і трава, яку наші предки визначили як “материнку”. Ця рослина є невід’ємною частиною життя жінок, допомагаючи в різних етапах їхнього життя.

Материнка проявляє цілющі властивості у випадках, коли дівчатка відстають у розвитку або мають слабкий розвиток молочних залоз та дітородних органів. Використовувалася у минулому для лікування різних жіночих захворювань, зокрема, порушень менструальних циклів. Важливо пам’ятати, що її не можна вживати під час вагітності, оскільки це може призвести до викидня.

Під час клімаксу материнка залишається корисною, із 1 столовою ложкою трави на 0,5 л окропу, настоївши та вживаючи по 1 столовій ложці 3-4 рази на день. Можна додавати листя малини чи ожини для покращення припливів, головного болю та заспокоєння нервової системи.

Застосування

Материнка застосовується і зовнішньо, у вигляді ванн та компресів для лікування грибкових захворювань, лишаїв та інших проблем шкіри. Важливо враховувати, що для чоловіків внутрішнє вживання материнки шкідливе, оскільки рослина впливає на статевий розвиток.

Водночас, материнка знаходить широке застосування в догляді за волоссям, як інгредієнт для рятування одягу від молі, та навіть як засіб для зубного болю. Однак слід враховувати і можливі побічні реакції, особливо у людей із серцево-судинними проблемами.

Наталія Земна