Гельмінти, або глисти, є паразитами, які можуть поселитися в організмі людини. Існує близько 3000 видів цих паразитів, зокрема лямблії, які можна заразитися навіть вдихаючи повітря, забруднене їх яйцями. Процес зараження також може відбуватися через неправильно приготоване м’ясо.

Симптоми та виявлення

Офіційна медицина рекомендує проводити профілактику гельмінтів 1 раз в 3-6 місяців як дорослим, так і дітям. Симптоми гельмінтіазу можуть бути різноманітні, включаючи блідість з синцями під очима, болі в животі, кашель, неприємні відчуття в ділянці анального отвору та інші.

Народні засоби боротьби

Народна медицина пропонує кілька рецептів для боротьби з глистами. Наприклад, суміш гвоздики духмяної і полину може бути використана для приготування розчину, який приймають перед сном. Інший рецепт включає полин, гвоздику, грецький горіх, корінь солодки, змішані зі спиртом.

Ліки та схеми лікування

Наявні ліки, такі як “Гельмін” та “Гепахол-3”, призначені для різних видів гельмінтів. До схем лікування додається “Гастротон”, який впливає на тонус кишківника, та “Алергін”, якщо глисти викликають алергічні реакції.

Дезінтоксикація та профілактика

Нутриклінз – препарат для дезінтоксикації, спрямований на виведення токсинів та важких металів. Його можна вживати як у порошку, так і в капсулах. Також рекомендується використовувати “Танаксол Плюс” для лікування лямбліозів та інших захворювань.

Заключення

Ліки для боротьби з гельмінтами безпечні і можуть використовуватися як для дорослих, так і для дітей. Важливо звертатися до медичних фахівців та вчасно проводити профілактику для уникнення ускладнень та збереження загального здоров’я.

В лабораторії Центра Сімейної Медицини ви можете здати аналізи та отримати надійний результат оперативно.

-Без попереднього запису 

-Прийом аналізів з 08:00-12:00

м.Кам’янець-Подільський,вул. Драгоманова 14А.

Хімічний опік виникає внаслідок взаємодії тканин із різними хімічними агентами, такими як кислоти, луги, гази, бензин, фосфор, бітум та інші. Це ураження може траплятися на поверхні кінцівок, тулуба, обличчя, очей, порожнини рота чи стравоходу.

Види хімічних опіків

Залежно від характеру хімічного агента виділяють кілька типів хімічних опіків:

1. Кислотні опіки: викликані кислотами, такими як сірчана, азотна, соляна, плавикова та інші.
2. Лужні опіки: викликані лугами, наприклад, гідроксидом калію, їдким натром та іншими.
3. Фтористі опіки: викликані речовинами, які містять фтор, такими як плавикова кислота.
4. Фенольні, фосфорні та інші.

Ступені хімічних опіків

Аналогічно термічним опікам, хімічні опіки класифікуються за глибиною ураження:

1. 1 ступінь: супроводжується почервонінням і набряком.
2. 2 ступінь: на почервонілій та набряклій шкірі утворюються великі пухирі.
3. 3 ступінь: уражені всі шари шкіри.
4. 4 ступінь: ураження охоплює кістку.

Важливо визначити вид речовини, яка викликала ураження, для надання відповідної допомоги.

Перша допомога та лікування

Перша долікарська та медична допомога залежить від характеру хімічного агента. Після контакту з речовиною слід відразу ж ретельно промивати пошкоджену область водою. Однак важливо пам’ятати, що симптоми хімічного опіку можуть повністю проявитися не відразу. Точна оцінка ступеня ураження може бути визначена лише після отримання першої допомоги.

Заключення

Загальна вагомість симптомів хімічного опіку виявляється з часом, тому важливо вчасно надавати допомогу та визначати ступінь ураження для подальшого лікування. Звертайтесь за медичною допомогою при найменших підозрах на хімічний опік для уникнення подальших ускладнень.

Гігрома – це одне з несподіваних захворювань, яке може здаватися невеликою, але вимагає уваги та своєчасного лікування. У цій статті ми розглянемо основні аспекти гігроми, зокрема її визначення, симптоми, причини виникнення, методи діагностики та можливі шляхи лікування.

Визначення гігроми

Гігрома – це вид пухлини, яка розвивається внаслідок нагромадження рідини під шкірою чи в області суглоба. Зазвичай гігрома є безболісною, але вона може викликати дискомфорт та виглядати неприємно.

Симптоми гігроми

Симптоми гігроми можуть включати:

• Утворення м’якої, округлої або овальної пухлини під шкірою чи в районі суглоба.
• Відсутність болю чи невеликий біль при доторканні.
• Збільшення розміру пухлини при довготривалому використанні певних частин тіла.

Причини виникнення гігроми

Гігрома може зʼявитися з різних причин, включаючи:

• Травми чи пошкодження суглоба.
• Перевантаження частин тіла внаслідок певних занять або професійних діяльностей.
• Запалення суміжних тканин.

Діагностика гігроми

Для діагностики гігроми лікар може провести:

• Фізичне обстеження: Лікар огляне та відчує утворення, щоб визначити його структуру та консистенцію.
• Ультразвукове дослідження: Допомагає визначити розмір та структуру гігроми.
• Магнітно-резонансна томографія (МРТ) чи комп’ютерна томографія (КТ): Забезпечують більш детальне зображення пухлини та її оточуючих тканин.

Лікування гігроми

Методи лікування гігроми можуть включати:

• Очікуване лікування: У деяких випадках гігрома може зникнути сама собою.
• Панкреатомія: Лікар може випустити рідину з гігроми, використовуючи тонку голку.
• Хірургічне втручання: У випадках, коли гігрома велика або призводить до дискомфорту, може бути виконане хірургічне видалення.

Важливо відзначити, що самолікування гігроми може бути небезпечним, тому важливо шукати кваліфіковану медичну консультацію для правильної діагностики та лікування.

Загалом, гігрома може стати причиною турбот та неприємностей, але з вчасним доступом до медичної допомоги вона може бути ефективно врегульована. Не вагайтеся консультуватися з лікарем для точної діагностики та визначення оптимального плану лікування.

Стресове нетримання сечі — це стан, який може виникнути внаслідок психологічних або емоційних стресів, ставши причиною невольних втрат сечі, які важко контролювати. Це патологічне явище є не лише фізіологічною проблемою, але й сигналом, який вказує на важливі зв’язки між мозком та сечовим трактом.

Симптоми Стресового Нетримання Сечі:

1. Невольні Втрати: Основним симптомом є невольні втрати сечі під час стресових ситуацій, таких як сміх, кашель, чхання або підйом важкостей.
2. Часті відвідування Туалету: Постійне бажання відвідувати туалет, навіть при невеликому об’ємі сечі, може бути індикатором стресового нетримання.
3. Відчуття Напруги та Стресу: Пацієнти можуть відчувати напругу та стрес, пов’язані з неможливістю контролювати процес виділення сечі.

Причини Стресового Нетримання Сечі:

1. Психологічні Стресори: Емоційні стресори, такі як тривожність, депресія, чи психічні травми, можуть впливати на функціонування нервової системи та викликати стресове нетримання сечі.
2. Фізичні Фактори: Зміни у структурі та функції м’язів та нервів, які контролюють сечовиділення, можуть призвести до проблем з утриманням сечі.
3. Гормональні Зміни: Гормональні дисбаланси, особливо у жіночому організмі, можуть спричинити стресове нетримання сечі, зокрема під час вагітності та після пологів.

Лікування та Підтримка:

1. Фізіотерапія та Вправи Кегеля: Спеціальні вправи, такі як вправи Кегеля, можуть допомогти зміцнити м’язи тазового дна та поліпшити контроль над сечовиділенням.
2. Терапія та Психологічна Підтримка: Консультування психолога або терапевта може допомогти вирішити емоційні аспекти стресового нетримання сечі.
3. Медикаментозна Терапія: У деяких випадках може бути призначено ліки, що зміцнюють м’язи сечового міхура чи впливають на функцію сечового тракту.

Стресове нетримання сечі — це проблема, яка може суттєво впливати на якість життя та психічний стан пацієнта. Зрозуміння симптомів та причин є важливим кроком у визначенні ефективних стратегій лікування та підтримки для тих, хто стикається з цим станом.

Якщо у вас виникли проблеми зі здоров’ям, не соромтеся звертатися в Центр Сімейної Медицини. Тут вам забезпечать кваліфіковану допомогу та підберуть індивідуальне лікування, спрямоване на покращення вашого стану здоров’я. Ваше благополуччя є нашим пріоритетом.

м.Кам’янець-Подільський,вул. Драгоманова 14А.