Маткові кровотечі представляють собою симптом різноманітних гінекологічних захворювань. Розрізняють кровотечі, не пов’язані з менструацією, такі як метрорагії, і надмірні менструації, відомі як менорагії.
Менорагія не має жодного відношення до менструації і може виникнути в будь-якому віці. Вона може бути спричинена порушенням вагітності, позаматковою вагітністю, запаленням матки і труб, а також наявністю пухлин. Цей вид кровотечі може виникнути після аборту або пологів, якщо залишаються частини плоду або плаценти. У жінок після 40 років маткові кровотечі часто пов’язані з початком клімаксу. Також іноді менорагія може бути результатом психічних розладів, таких як істерія, сильні душевні хвилювання, включаючи переляк, страх та тугу. Сильні та тривалі кровотечі (10-14 днів) зазвичай свідчать про захворювання статевих органів, такі як фіброміома, або захворювання інших систем, таких як кровообіг, серцево-судинна система, легені, нирки.
Менорагія є формою дисфункціональної маткової кровотечі та може також виникати внаслідок загальних виснажливих захворювань, захворювань серця, крові, залоз внутрішньої секреції та деяких гінекологічних захворювань (наприклад, фіброміома матки, запальні процеси).
Якщо жінку турбують інтенсивні менструації, рекомендується збагатити раціон харчування продуктами, які сприяють зменшенню кровотечі, такими як груші, жолудева кава, ожина та суниці.
Відвар з листя малини
1 столову ложку подрібненого листя залити 2 склянками окропу, підігріти на водяній бані або на слабкому вогні 5-7 хвилин, настояти 5-7 хвилин, процідити. Вживати у чотири прийоми протягом дня під час надмірних крововиділень під час менструацій.
Відвар з кори калини використовується при маткових кровотечах, надмірних та болісних менструаціях, а також у післяпологовому періоді для скорочення матки та як заспокійливий засіб.
Відвар з кори калини
1 столову ложку подрібненої кори калини** звичайної залити 0,5 л окропу, кип’ятити 15 хвилин на слабкому вогні, процідити і вживати по чверть склянки тричі на день.
Подорожник, кропива, хвощ
Подрібнити листя подорожника великого, траву кропиви дводомної та траву хвоща польового (1:1:1), змішати. 1 столову ложку суміші залити 0,5 л окропу, настояти годину-півтори. Процідити. Споживати протягом дня, як чай, при сильних менструаціях.
1 столову ложку подрібненої кори дуба звичайного залити 0,5 л окропу. Прокип’ятити 5-7 хвилин, настояти півгодини, процідити. Вживати по півсклянки 3-4 рази на день.
Настоянка рути садової
1 столову ложку листя рути залити 1 склянкою спирту. Настоювати 2 тижні. Процідити. Вживати.
В лабораторії Центра Сімейної Медицини ви можете здати аналізи та отримати надійний результат оперативно.
Місячні в підлітків є необхідною частиною менструального циклу, що передбачає послідовні гормональні та фізичні зміни в організмі, спрямовані на підготовку до можливої вагітності. Якщо вагітність не відбувається, організм повертається до початкового стану, розпочинаючи новий цикл.
Тривалість менструального циклу визначається від першого дня місячних до початку наступних. Середня тривалість циклу становить приблизно 28 днів, проте відхилення в тиждень вгору чи вниз також вважається нормою. Менструація у підлітків триває від трьох до п’яти днів, але може варіюватися від двох до більше ніж 7 днів. Загальний обсяг втрати крові під час одних місячних зазвичай становить 35-80 мл, і прокладки зазвичай вистачають на 3-4 години.
У перші два роки після перших місячних (менархе) у підлітків менструальний цикл може бути непередбачуваним та нерегулярним, часто без овуляції. Нормальний режим встановлюється протягом двох років, а регулярна овуляція настає трошки пізніше. Однак це не означає, що підлітки є безплідними, оскільки немає впевненості, чи відбувається овуляція в кожному циклі.
Впродовж менструального циклу спостерігаються постійні зміни в рівні гормонів, стані внутрішньої оболонки матки та яйцеклітини. Основні етапи включають:
Порушення менструального циклу у підлітків можуть бути викликані різними факторами, такими як психологічне середовище, екологічні умови, стрес, фізичне навантаження, нестача харчування та інше. Важливо враховувати такі порушення як відсутність місячних до 15 років, нерегулярність циклу після встановлення регулярності, або супроводжувані сильними болями та інші аномалії, які можуть вказувати на проблеми з репродуктивним здоров’ям. Розрізнення та розпізнавання таких сигналів у підлітків є ключовим для вчасного втручання лікаря та надання ефективного лікування.
Хвороба Меньєра – це неінфекційне захворювання внутрішнього вуха, яке відзначається збільшенням обсягу лабіринтової рідини та підвищенням внутрішньолабіринтного тиску. Симптоми включають напади поступового втрати слуху, шум у вухах, запаморочення та порушення рівноваги, а також вегетативні розлади, такі як нудота та блювота.
Зазвичай захворювання Меньєра є одностороннім, але в 10-15% випадків може бути двостороннім. Розвиток хвороби не передує гнійному процесу в середньому вусі або органічним захворюванням головного мозку та його оболонок. Хоча тяжкість і частота нападів можуть зменшуватися з часом, порушення слуху зазвичай прогресує.
Хвороба Меньєра найчастіше розвивається у віці 30-50 років.
Існує кілька теорій, які пояснюють виникнення цього захворювання, зокрема, порушення водно-сольового обміну, алергічні та ендокринні захворювання, судинні та вірусні захворювання, а також деформація клапана Баста та інші.
Діагноз хвороби Меньєра ставиться лор-лікарем, і лабораторні дослідження спрямовані на виключення інших захворювань з подібними симптомами. Діагностичні методи включають специфічні серологічні тести, дослідження функцій щитовидної залози, аудіометрію та магнітно-резонансну томографію.
Лікування хвороби Меньєра може проводитися амбулаторно, і напади можна лікувати за допомогою консервативних методів. У випадках, коли необхідне хірургічне втручання, пацієнтів госпіталізують. Застереження щодо фізичної активності та дієти обговорюються з лікарем, індивідуально підлаштовані під пацієнта умови праці та роботи. Підкреслюється важливість періодичного моніторингу слуху у пацієнтів з хворобою Меньєра, оскільки втрата слуху може прогресувати.
Загроза тромбозу: Першочергова Увага
Тромбоз залишається однією з головних проблем сучасної медицини. Незважаючи на його виліковність, третина пацієнтів із діагнозом тромбозу потрапляє у високу групу ризику зі смертельними наслідками.
Тромби утворюються як спроба організму відновити пошкоджені судини, але неправильне утворення тромбу може призвести до небезпечних наслідків, зокрема до порушення кровообігу.
Причини утворення тромбів
Утворення тромбів може бути спровоковано рядом факторів:
Симптоматика тромбозу
Основні симптоми тромбозу включають набряклість, зміну кольору шкіри, біль у області утворення тромбу, підвищення температури в цій області. Якщо ви помітили будь-який з цих симптомів, негайно зверніться до лікаря.
Діагностика та Лікування
Діагностика тромбозу проводиться за допомогою УЗД, МРТ та аналізу на D-димер. Лікування залежить від локалізації та причини тромбу та може включати медикаментозне лікування або хірургічне втручання.
Важливість Профілактики
З метою профілактики рекомендується вести активний спосіб життя, правильно харчуватися та регулярно проходити медичні обстеження. При тривалому сидінні необхідно робити перерви для розминки.
Тромбоз – це серйозна проблема, але своєчасне виявлення та адекватне лікування можуть значно зменшити ризики. У ЦЕНТРІ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ ви можете здати аналіз на D-димер та записатись на УЗД діагностику.
